Розвиток інфраструктури Одещини в 2023 році: в Ізмаїльському районі планують реалізувати багато проєктів

На Одещині із початком збройної агресії росії залізниця і автотранспорт стали надійною альтернативою морським постачанням. Можливість повноцінної роботи лише трьох дунайських портів набуло пріоритетного значення.

Про це йдеться в проєкті Програми соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2023 рік, оприлюдненому на сайті департаменту екології та природних ресурсів, інформує ІА «Юг.Today».

Беручи до уваги блокування портів України, вдалося забезпечити стабільну роботу логістичних маршрутів відправлення вантажів, у тому числі зернових, через порти Дунаю. Переробка вантажів через дунайські порти збільшена у 2,9 рази (14,1 млн т вантажів за одинадцять місяців 2022 року проти 4,9 млн т за аналогічний період 2021 року), у тому числі експорт вчетверо (11,5 млн т проти 2,8 млн т). Протягом одинадцяти місяців минулого року портами Дунаю перевалено 5,6 млн т зернових.

Завдяки поверненню контролю над островом Зміїний з початку липня відкрито рух каналом гирла Бистре суднового ходу з річки Дунай до Чорного моря, що дозволило розвантажити рейд каналу Суліна та прискорити експорт зернових. З липня 484 торговельних судна з українською аграрною продукцією пройшли каналом гирла Бистре (868 разом із Сулінським каналом).

З метою забезпечення стабільної зовнішньоторговельної діяльності Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України зосереджено увагу на підвищенні ефективності роботи Дунайського морського кластеру. Порти, які розташовано в Дунайському регіоні, працюють у штатному режимі, нарощують вантажну базу, збільшують обробку суден біля причалів. За умови системних інвестицій та виконання програми з модернізації портів на Дунаї можливо збільшити їхню потужність до 25 млн т вантажів на рік.

22 липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка розблокувала українські морські порти «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» для експорту зерна та добрив.

Вперше за останні двадцять років з 11 серпня 2022 року розпочато виконання пасажирських перевезень через Дністровський лиман між селищем Овідіополь та містом Білгород-Дністровський. Вже перевезено понад 8,3 тис. пасажирів.

В умовах тимчасової неможливості переміщення товарів морським сполученням внаслідок блокування морських портів та мінування акваторії Чорного моря російською федерацією, очевидним стає зростання потенціалу залізничного та автомобільного транспорту в логістиці експорту продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції. Вантажовідправники та перевізники вимушені змінювати логістику експортних перевезень, спрямовуючи вантажі на західні прикордонні переходи, які не розраховані під перевалку великих обсягів зерна та руди. Загальна пропускна спроможність наприклад, «зернових» маршрутів становить близько мільйона тонн на місяць, а у мирний час через порти вивозилося приблизно 4-5 млн т на місяць.

З метою розширення пропускної спроможності інфраструктури у сполученні Україна – ЄС та забезпечення безперервності перевізного процесу в період активних військових дій, 22 серпня минулого року відновлено залізничне сполучення з Молдовою, а саме відкрито оновлену залізничну ділянку Березине (Україна) – Басарабяска (Молдова) протяжністю 20,9 км, що не працювала понад два десятиріччя). Наявність залізничного сполучення від станції Березине в Болградському районі до станції Басарабяска дасть можливість здійснювати вантажні та пасажирські перевезення до країн Європи з Одеського регіону. Наразі це головний залізничний маршрут для сполучення Одеси та Дунайських портів – «Рені» та «Ізмаїл». Вважається, що об’єм вантажоперевезень на цій ділянці становитиме в середньому 10 млн т на рік.

Паралельно триває розвиток інших логістичних проєктів, які сприятимуть експорту української продукції на зовнішні ринки. Зокрема, розвитку залізничного сполучення між пунктом Джурджулешти на українсько-молдавському кордоні та румунським портом Галац. У червні 2022 після ремонту було відкрито ширококолійну залізницю до дунайського річкового порту Галац із молдавського річного порту Джурджулешти. Ця колія з’єднана з українським портом Рені. Відтоді вантажні потяги, що йдуть з України через Молдова, можуть вивантажувати зерно безпосередньо в порту Галац, без необхідності перевантаження на кордоні.

Завдяки реалізації зазначених проєктів Україна налагодить залізничне сполучення з Молдовою в обхід Придністров’я та отримає додаткові логістичні можливості для експорту/імпорту продукції через порти Румунії.

На сьогоднішній день через бойові дії на території України та запроваджений військовий стан повітряний простір України закритий для польотів цивільної авіації, що унеможливило операційну діяльність як українських, так і іноземних авіакомпаній та призвело до призупинення надання ДП «Украерорух» послуг з аеронавігаційного обслуговування. Українські авіакомпанії з метою збереження своєї операційної діяльності, сертифікатів експлуатанта та тимчасового працевлаштування персоналу шукають можливість базування свого флоту в європейських країнах.

Таким чином, пріоритетними напрямками розвитку транспортної інфраструктури та морегосподарського комплексу Одещини визначено:

• розширення потужностей Дунайського морського кластеру, створення інфраструктури для збільшення обсягів вантажообігу через Дунай;
• підвищення технологічної спроможності організації мультимодальних перевезень, забезпечення злагодженого функціонування всіх частин ланцюга поставок з використанням декількох видів транспорту;
• забезпечення ефективно працюючого, доступного та безпечного ринку надання транспортних послуг;
• інтеграція вітчизняної транспортної системи до європейської та міжнародної;
• встановлення чіткої координації роботи з країнами ЄС з питань організації перевезень та розвитку мережі TEN-T;
• удосконалення системи управління запобігання дорожньо-транспортним пригодам;
• підвищення безпеки руху під час забезпечення високої швидкості, комфорту та економічності перевезень;
• збільшення ефективності державного управління в галузі транспорту;
• розвиток транспортної інфраструктури;
• оновлення рухомого складу транспорту;
• поліпшення інвестиційного клімату;
• підвищення екологічності та енергоефективності транспортних засобів.

Відповідно для реалізації цих завдання ключовими кроками в поточному році стануть:

• відновлення, відбудова, модернізація об’єктів транспортної інфраструктури, які були пошкоджені внаслідок російської агресії;
• ремонт та модернізація рухомого складу поїздів, реконструкція залізничних станцій та колій, у тому числі портових, розвиток залізничних контейнерних маршрутів з портів;
• реконструкція аеродромного комплексу міжнародного аеропорту «Одеса», відновлення радіолокаційного покриття, впровадження нової автоматизованої системи керування повітряним рухом та системи мовного зв’язку в Одеському РДЦ;
• продовження реалізації інвестиційних проєктів у морських портах «Великої Одеси»
• виконання експлуатаційного днопоглиблення ГСХ та в акваторії морських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ;
•  розвиток інфраструктури морських терміналів морського порту «Ізмаїл» для збільшення промислових потужностей (будівництво спеціалізованого комплексу для навалювальних вантажів, а також розвиток автомобільної та залізничної інфраструктури морського порту);
• будівництво та експлуатація річкового терміналу у місті Ізмаїл ( виконавці– ТОВ СП «Нібулон», Ізмаїльська міська рада);
• встановлення залізничного сполучення Рені – Ізмаїл, створення прямого залізничного сполучення всього півдня України з країнами ЄС (Румунія, Болгарія, Сербія, Хорватія, Греція);
• модернізація, ремонт та експлуатація пасажирського флоту ПрАТ «УДП», модернізація Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу та підготовка його до спільного інвестиційного проєкту з іноземними суднобудівельними верфями;
• приватизація ДП «Усть-Дунайський морський торговельний порт» та ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт»;
• реконструкція гідротехнічного комплексу «Практична гавань» (причали 29, 30) в Одеському морському порту та реконструкція причалу №29 (будівництво під’їзної дороги і необхідної інфраструктури);
• розвиток залізничного сполучення Березине (Україна) – Басарабяска (Молдова) та між пунктом Джурджулешти на українсько-молдовському кордоні й румунським портом Галац;
• утримання Білгород-Дністровського (шість станцій), Подільського (шість станцій) та Одеського (чотири станції) навантажувально-розвантажувальних районів;
• відновлення мосту через Дністровський лиман біля селища Затока, розробка проєктів будівництва нового мосту через Дністровський лиман та мостового переходу через річку Дунай в районі існуючої паромної переправи, що поєднує Одеську область з Європейським Союзом «Орлівка – Ісакча».

Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ, фото – ілюстративне