Як живуть у Тарутинському степу «інженери» екосистем (відео)
Степові бабаки, переселені у Тарутинський степ у 2020 році, добре акліматизуються у новій домівці. Їх випуск у дику природу, що є частиною довгострокової програми повернення (реінтродукції) виду, сприяє створенню більш екологічно різноманітного степового середовища. Про те, як наразі бабаки почуваються у новому для них середовищі, розповіли фахівці проекту Rewilding Danube Delta, передає інформаційне агентство «Юг.Today».
Група з восьми степових бабаків (3-х самців та 5-ти самок), яких восени 2020 року переселили до Тарутинського степу на півдні України, добре акліматизуються у новій домівці. За тваринами, які наразі впадають в сплячку, уважно стежить команда Rewilding Ukraine. До сплячки тварини вели себе нормально. Їх можна було помітити біля нір: вони стояли на задніх лапах, поверталися на всі боки і голосно пищали, перемовляючись з іншими членами родини.
Реінтродукція бабака є частиною масштабної ініціативи з відновлення дикої природи в Тарутинському степу, що має площу біля 8000 га. Бабаки є важливою ланкою харчових мереж, а їхні нори, які можуть сягати в довжину до 20 метрів і до трьох метрів в глибину, позитивно впливають на стан ґрунту і підземних вод. Тварини також допомагають розповсюджувати насіння та створювати зони, де можуть зростати різноманітні види рослин.
Тарутинський степ є однією з небагатьох ділянок відносно незайманого степу, що збереглися в Європі. Він є частиною ревайлдинг регіону дельти Дунаю. В майбутньому команда Rewilding Ukraine планує випустити тут більше степових бабаків з метою утворення стабільної популяції виду в цьому районі.
Степовий бабак — це вид бабака, що мешкає в степах Східної Європи та Центральної Азії, процвітаючи на відкритих горбистих луках і по краях сільгосп полів. Колись вони були поширені в Україні, але їх чисельність значно впала вже у ХІХ столітті внаслідок полювання та промислового землеробства.
На сьогодні стабільні популяції збереглися лише на північному сході країни, хоча вид був реінтродукований в інших районах. Бабаків, яких перевезли в Тарутинський степ, розводили в диких умовах на півночі Одеської області.
Степові бабаки є важливою здобиччю для вовка, лисиці та інших хижаків. Вони також вважаються інженерами екосистем через свої величезні нори. Випуск бабаків відбувся після позитивного наукового обґрунтування, проведеного експертом з біосферного заповідника «Асканія-Нова».
«Степових бабаків у Тарутинський степ переселили вперше. Ми сподіваємося, що завдяки подальшим випускам для покращення генетичного різноманіття, протягом 5-10 років тварини сформують стабільну колонію, а потім поступово розселяться ландшафтом. Повернення бабаків сприятиме збагаченню місцевого біорізноманіття», – пояснює виконавчий директор Rewilding Ukraine Михайло Нестеренко.
Бабаки є дуже товариськими тваринами, але на півроку вони впадають у сплячку під землею. Типова сім’я бабаків складається з одного дорослого самця, двох-трьох самок і п’яти або більше особин молоді різного віку. Сімейне лігво складається з системи камер, з’єднаних норами. Коли колонії стають занадто великими, деякі тварини мігрують на невеликі відстані, щоб утворити нові колонії.
Частіше за все використовуються два методи акліматизації степових бабаків. Перший – розселити їх на території з покинутими норами лисиць або єнотовидних собак, якими вони можуть користуватися. Другий – зробити кілька штучних нір для тварин. Найуспішніший метод буде використаний для майбутніх випусків. Ці методи базуються на рекомендаціях спеціалістів мисливського господарства, які мають досвід реінтродукції бабаків на нові території.
«Ми вже самі маємо успішний досвід транспортування степових бабаків, який ми використаємо під час наступних випусків. Бабак – досить сильна тварина з потужними передніми лапами. Він може розтрощити дерев’яну чи пластикову клітку. Тож ми зупинилися на просторих металевих коробах з багатьма отвірами з усіх боків, у яких тваринам зручно, безпечно, а також в них вони менше стресують, тому що не бачать, що відбувається довкола. Крім того, бабаків краще транспортувати кожного у окремому коробі, щоб уникнути проявів агресії один до одного», – розповідає Олексій Пудовкін, експерт Rewilding Ukraine, який займався перевезенням та випуском бабаків у степ.
Реінтродукція степового бабака є частиною роботи з ревайлдингу в розширеному ревайлдинг регіоні дельти Дунаю, яка розпочалася на початку 2019 року за фінансування Програми «Ландшафти під загрозою».
Тарутинський степ, який характеризується своїми розлогими трав’янистими рівнинами, є домівкою для багатьох видів, що знаходяться під загрозою зникнення. Без втручання людини тут мали б пастися стада диких травоїдних тварин, таких як кулан, сайгак і олені, але всі ці види зникли з наших степів, в основному через полювання.
У травні 2020 року організація Rewilding Ukraine разом з партнерами перемістила до Тарутинського степу стадо з 20 куланів, як перший крок у іншій довгостроковій програмі реінтродукції, яка має на меті створити життєздатне, вільне стадо з 250-300 особин кулана до 2035 року. Одночасно з куланами до степу завезли стадо з восьми ланей. Випас цих тварин дозволить підтримувати траву короткою, що принесе користь таким тваринам, як степовий бабак і ховрах.
