Ренійська ТГ увійшла до десяти громад Одещини для участі у проекті «Лабораторії творчого діалогу»
Ренійська територіальна громада увійшла до десяти ТГ Одеської області, які братимуть участь у громадському проекті «Лабораторії творчого діалогу у громадах». Про це повідомляє офіційний сайт Ренійської міської ради з посиланням на ініціаторів та організаторів проекту.
Цей проект здійснюється Спілкою «Громадські ініціативи України» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»: він спрямований на розвиток суспільного діалогу між мешканцями територіальних громад та органами місцевого самоврядування для пошуку більш ефективних та взаємовигідних рішень найактуальніших місцевих проблем з урахуванням інтересів різних груп населення. Причому йдеться не про разові зустрічі та заходи, а про розробку сталої, постійно діючої моделі такого діалогу в рамках тієї чи іншої громади для спільного вироблення рішень, які безпосередньо впливатимуть на життєдіяльність ТГ. Таким чином проект «Лабораторії творчого діалогу в громадах» розглядається як важливий інструмент розвитку місцевого самоврядування по всій Україні.
Зазначимо, що на сьогодні шляхом незалежного відбору статус учасників проекту на Одещині набули Шабська, Кілійська, Ренійська, Василівська, Криничненська, Зеленогірська, Таїровська, Великодолинська, Коноплянська та Знам’янська територіальні громади.
Зокрема, якщо говорити простою мовою, проект націлений на те, щоб співробітники органів місцевої влади навчилися вести діалог та консультуватися з представниками громадськості, проводити громадські слухання з найгостріших та найсуперечливіших питань життя населення, враховувати та узгоджувати різні позиції та точки зору. Зрештою такий підхід має сприяти залученню найбільш активних груп громадськості до процесу прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування. Крім того, проект дозволить використовувати потенціал населення у процесі відновлення економіки та інфраструктури після війни, залучати до громад додаткові ресурси через співпрацю з державними та міжнародними фондами.
«Ті громади, які зможуть своєчасно та ефективно залучити до проекту нових учасників, матимуть низку переваг: це зниження соціальної напруги, посилення кадрового потенціалу, отримання додаткових фінансових, матеріальних та інвестиційних ресурсів, стійкість перед потенційними конфліктами у період інформаційних воєн. Опанувавши загальноприйняті в країнах ЄС процедури та практики прийняття рішень на місцевому рівні, громади матимуть змогу краще підготуватися до участі у програмах відновлення України», – зазначив координатор проекту, голова Правління Союзу «Громадські ініціативи України» Юрій Степанець.
Додамо, що проект «Лабораторії творчого діалогу в громадах» здійснюється вже у 120-ти громадах 12-ти областей України. Проект, який просувається Програмою «U-LEAD з Європою», спільно фінансується Євросоюзом та окремими країнами ЄС – Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією. Основна філософія програми – наблизити практики та механізми місцевого самоврядування в Україні до найкращих світових зразків, коли муніципальні органи влади насамперед враховують інтереси мешканців своїх громад у конструктивному діалозі та взаємодії з ними.
Заради справедливості дозволимо собі зауважити, що за останні роки і навіть десятиліття Ренійська громада накопичила досить великий досвід співпраці з міжнародними фінансовими донорами та неурядовими організаціями, які здійснюють свою діяльність за рахунок закордонних грантів. За цей тривалий період у громаді відбувалася реалізація найрізноманітніших грантових проектів – від адаптації до змін клімату на прикладі села Орлівка (де було створено екопарк «Картал») до банальної заміни вікон у школах та інших бюджетних установах. Звісно, щось вдалося успішно виконати, але, як показала багаторічна практика, ефективність таких ініціатив залишається, м’яко кажучи, сумнівною. Той же екопарк «Картал», який завдяки завезеним водяним буйволам набув популярності і став першим успішним туристичним об’єктом у Ренійській громаді, зрештою просто закрився та припинив своє існування, а буйволів відвезли до інших регіонів. Одеські екологи, які міцно «сидять» на європейських грантах, не раз обіцяли повернути буйволів на озеро Картал і зайнятися створенням на цій території рекреаційної зони, але так і не порозумілися з керівництвом Ренійського виконкому з приводу організаційно-фінансових питань утримання та обслуговування екопарку. Про який «діалог між місцевою владою та громадськістю» можна взагалі говорити, якщо в даному випадку не вдалося відновити навіть той проект, який уже працював і на практиці показав свою привабливість для туристів?
Не менш яскравим прикладом «ефективності» європейських проектів на місцевій «неораній ціліні» є історія розробки Стратегії розвитку Ренійської громади до 2027 року за активної участі Програми «U-LEAD з Європою». Підготовка до створення Стратегії розпочалася у січні 2021 року та проводилася кілька місяців. Як розповів експерт програми Віктор Бондарук, розробка Стратегії розвитку Ренійської ТГ супроводжувалась масованою інформаційною кампанією та глибоким вивченням громадської думки серед місцевих мешканців. За словами Віктора Бондарука, робоча група мала зібрати максимальний обсяг інформації про Ренійську громаду, а потім обробити та проаналізувати отримані відомості. Паралельно здійснювалося широке опитування населення ТГ через ЗМІ, соціальні мережі та інші інтернет-ресурси. Опитування проводилося у вигляді анкетування, яке дозволило жителям громади відповісти на безліч питань щодо сьогоднішнього соціально-економічного становища громади та перспектив її розвитку в найближчому майбутньому. Як стверджували організатори опитування, відповіді людей послужили головними орієнтирами для основних напрямків та пріоритетів Стратегії розвитку.
Примітно, що європейські стандарти та норми статистики вимагають у таких випадках опитати щонайменше 200 осіб на 5 тисяч мешканців. Відповідно, на запитання анкети мали відповісти щонайменше 1500 осіб — тільки таке охоплення респондентів дозволило б фахівцям отримати об’єктивну картину в рамках громади. До речі, про масштаб опитування говорило й те, що до нього залучалися навіть школярі старших класів.
Отже, як бачимо, у цьому випадку дотримувалися всі ті принципи, які зараз декларуються в проекті «Лабораторії творчого діалогу в громадах». І що ж у підсумку? Ренійська міськрада затвердила Стратегію розвитку Ренійської громади до 2027 року, а потім… благополучно забула про неї.
Так, для цього була серйозна причина – в Україні розпочалася російська агресія. Але давайте говорити відверто: Ренійська ТГ була і залишається далеко не найбільш постраждалою від війни, а транспортна галузь навіть показала безпрецедентне виробниче зростання завдяки експорту зерна. То невже ж всі пункти та напрямки стратегії миттєво втратили свою актуальність після 24 лютого 2022 року? Вочевидь, ні. Мабуть, керівництво громади вирішило просто «покласти під сукно» грантовий документ і зайвий раз не морочити собі голову…
Гаразд, припустимо, війна «обнулила» всі стратегії та плани мирного часу. Але ось інший аналогічний приклад, довоєнний. Ще в 2017 році сесія Ренійської міськради ухвалила План дій зі сталого енергетичного розвитку та адаптації міста до змін клімату. Цей документ став результатом співпраці між мерією Рені та Асоціацією «Енергоефективні міста України» (АЕМУ) у рамках міжнародного проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».
І знову ми мусимо повторити «традиційне питання»: і що далі? Та нічого. Прийняли – і забули… Гранти витрачено, звіти для іноземних фінансових донорів написано, «галочки» скрізь поставлено, піар-акції проведено, публікації у ЗМІ пролунали… Усі задоволені! Можна розпочинати інші проекти та тягнути з наївних донорів інші гранти. Чи не так, шановні любителі «зближення України з Європою» за рахунок Європи?
Ну, а за чий же рахунок ще?!
Андрій ПОТИЛІКО
