В громаді Ізмаїльського району працює одна з семи мобільних бригад з протидії домашньому насильству на Одещині: як звернутися по допомогу
Стрес, втрата роботи та фінансового забезпечення призвели до того, що люди стали більш жорстоко ставитися до вирішення побутових проблем, а випадки домашнього насильства перетворилися на звичайну справу. Лише за минулий рік до ГУ Нацполіції в Одеської області надійшло понад 21 тисяча повідомлень про випадки домашнього насильства. Про те, чому до офіційної статистики потрапляють не всі випадки домашнього насильства, а левова частина таких справ не доходить до суду, розповіли журналісти видання «Сила громад», передає інформаційне агентство «Юг.Today».
Травмотерапевтка Громадського руху «Віра, Надія, Любов» Марина Рижова пояснює, що через занурення в емоційний біль, потерпілі не готові знову обговорювати пережиту травму з правоохоронцями, журналістами, суддями. Для них це нове зіткнення з кривдником. Найчастіше саме з цієї причини справа не доходить до суду.
Велика частина українців досі або замовчує цю проблему, або виправдовує насильство. Водночас, фахівець зазначає, що після оприлюднених фактів сексуального насильства російськими солдатами під час війни, українське суспільство почало більш вимогливо ставитися до покарання у разі домашнього насильства. Втім, це не стосується постраждалих: їм хочеться закритися від проблеми та ізолюватися від суспільства.
«Найбільше нас шокував випадок сексуального насильства в одному районі області. Дівчинка збиралася їхати до іншого села. Свою допомогу запропонував сусід, який потім її зґвалтував. Постраждала хотіла звернутися до поліції, але власна мама звинуватила дочку, а не ґвалтівника. Але постраждалі повинні пам’ятати, що у таких вчинках винен лише кривдник. Для цього мобільні бригади завжди готові підтримувати потерпілу всіма можливими методами: від психологічної підтримки до юридичних консультацій. А якщо ґвалтівника не притягати до відповідальності, то й покарання він ніякого не понесе», – зазначає психологиня Тетяна.
За словами соціальної працівниці одеських мобільних бригад Олени Руснак, це не єдиний випадок, коли факт насильства не доходить до суду. Хтось не хоче розголосу, інших відмовляють: мовляв, справа сімейна, розберетеся. Деякі жінки у пошуках захисту разом зі своїми дітьми потрапляють до притулку, а за місяць починають дзвонити своєму чоловікові, який буквально нещодавно обрубав їй ножем нігті та побив до півсмерті.
«Українки дуже толерантно ставляться до фактів домашнього насильства. Такі думки досі є у суспільстві. Але з кожним роком все більше людей дізнається, що насильство – це не нормально Все частіше українці відходять від такого підходу і розуміють, що терпіти насильство не варто. Але якщо міські мешканки знають свої права і не готові миритися з тим, щоб їх били, то в селі насильства зазнають і жінки, і діти. Їм нікуди йти й вони не мають грошей, щоб орендувати житло. Як виправдання у них: «б’є – значить любить», «б’є – значить ревнує». Я взагалі не розумію, хто колись міг вигадати таке порівняння», – каже соцпрацівниця.
Наразі із понад10 тисяч задокументованих поліцією фактів домашнього насильства в Одеській області до суду направлено лише 91 кримінальну справу (1% від загальної кількості), у провадженні перебувають ще 24. За даними регіонального управління Нацполіції, на профілактичному обліку зараз перебувають 7 855 осіб, які вчинили домашнє насильство. Більша частина з них – це чоловіки, 1 244 жінок та 10 дітей.
З квітня минулого року у рамках проєктуUNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення у 21 області України працює 100 мобільних бригад з протидії домашньому насильству. Зокрема, за підтримки Громадського руху«Віра, Надія, Любов», 19 із них діють в Одеській, Кіровоградській, Вінницькій та Закарпатській областях. Сім таких бригад працюють в Одесі та області.
Мобільні бригади допомагають постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства.
Фахівці мобільних бригад екстренно реагують на звернення постраждалих й виїжджають у зручне для них місце. Крім того, оперативно надають психологічну допомогу, роз’яснюють права, контактують із поліцією та за потребою супроводжують до лікарні, за потреби можуть допомогти переїхати від кривдника у безпечне місце, – говорить координаторка проєкту Ольга Костюк.
Одна з таких бригад працює у Суворівській громаді Ізмаїльського району на базі Відділу соціального захисту населення Суворовської селищної ради.
Як вказано на сайті громади, метою діяльності мобільної бригади є надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їх потреб.
Завданням бригади є надання психологічної допомоги постраждалим особам; їх інформування щодо послуг (медичних, соціальних, психологічних, правових тощо), які вони можуть отримати для подолання наслідків насильства; роз’яснення постраждалим особам їх прав, визначених законом, можливостей отримання допомоги від суб’єктів та доцільності її отримання. Відреагувати та надати допомогу бригада має не пізніше ніж протягом однієї доби.
Звернутися по допомогу до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги в Суворовській громаді можна за номером +380 67 45 37 728 у робочий час (понеділок-п’ятниця з 9:00 до 21:00).
Також фахівці нагадують, що у випадку, коли ви постраждали від домашнього насильства, найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
