У Брянській області загинула група українських розвідників, наймолодшому було 19 років
Четверо українських військовослужбовців – Юрій Горовець, Максим Михайлов, Тарас Карпюк та Богдан Лягов – загинули на території рф під час виконання бойового завдання. 26 грудня фсб рф заявила про вбивство чотирьох українців, які нібито намагалися проникнути на територію Брянської області, щоб провести «диверсійно-терористичні акти».
Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на ряд російських ЗМІ та телеграм-канал військовослужбовця ЗСУ Євгена Карася, передає інформагенція «Юг.Today».
Російська спецслужба повідомила, що у загиблих було іноземне озброєння, зокрема пістолети-кулемети SIG Sauer, прилади зв’язку і навігації та чотири бомби загальною потужністю близько 40 кг у тротиловому еквіваленті.
ФСБ також оприлюднила дані українців. У спецслужбі повідомили, що при спробі потрапити на російську територію були вбиті: Юрій Горовець 1988 року народження, позивний «Святоша», його росіяни назвали командиром групи; Максим Михайлов 1990 р. н., позивний «Непийпиво»; Тарас Карпюк 1984 р. н., позивний «Тарасій»; Богдан Лягов 2003 р. н., позивний «Аполлон».
Загибель українських військовослужбовців згодом підтвердив боєць ЗСУ Євген Карась. З оприлюднених росіянами світлин він зробив висновок, що група потрапила на мінне поле. Карась поділився спогадами про загиблих.
«Успішний диверсант. Це був його далеко не перший розвідувальний вихід. Росіяни заплатили страшну ціну… Націоналіст. Християнин. Актор. Мандрівник. Ветеран. Багаторічний учасник спільноти «Братство» Дмитра Корчинського», – написав він про Юрія Горовця.
«Козак «Непийпиво»». Був справжнім другом. Дуже колоритний, завжди у шароварах, вишиванці і з козацькою люлькою. Про те скільки ти вбив ворогів складатимуть легенди, як і про те скільки дівочих сердець ти розбив. Максим їздив на Кубань ще до Майдану, організовувати протести у рф. Веселий і розпусний. Добрий та сміливий. Вічно молодий «провокатор Корчинського». М’який, але з вогником в очах. Романтик, який запалював пластидом зорі над окупованими територіями Брянщини, Курська і Бєлгорода», – розповів Карась про Максима Михайлова.
«Тарас. Тарас був справжнім воїном. Він бився з поліцією, ще в далекі нульові, приймав участь у антиліберальних акціях. Не дивно, що одним з перших пішов на війну у 2014 році. Під Іловайськом у близькому контакті з ворогом його поранило. Сєпар вистрілив у Тараса з відстані 15 м. Промазав, попав у магазин з трасерами. Ті загорілись і почали вибухати. Довго лікувався. Після початку повномасшиабної війни пішов на фронт», – написав військовий про Тараса Карпюка.
«З початку війни 19-річний хлопець почав воювати. Відразу зголосився в диверсійну групу. Можете уявити кількість вдалих операцій з лютого… Хлопець надзвичайно сміливий. Завжди викликався добровольцем. І хоча через юний вік нарікав, що часто не беруть на найскладніші завдання, але «Аполлон» був щасливий. Його вважали геніально здібним, бо показував одні з кращих результатів по фізичній та тактичній підготовці», – опублікував він спогад військового, який служив разом з Богданом Ляговим.
