Кронувати чи не кронувати – ось в чому питання: в Татарбунарах розігруються справжні баталії щодо догляду за деревами

Замість сторічних дерев – одні стовбури. Таку картину нещодавно побачили татарбунарці в самому центрі міста. Тут, розповідає еколог Ірина Вихристюк, раніше було місце зимового «паломництва» сов. Ще з вересня вони збиралися на кронах старих в’язів, які місцеві називають берестками. Тут сови спали вдень, а вночі вони, як і інші їхні родичи, вилітали на полювання.

Зараз «родзинкам міста» ховатися ніде – на деревах немає жодної гілки, навіть маленької.

В’язи, про які йде мова, висаджували у 20-30 роках минулого століття. За майже сто років вони наростили метрові стовбури та потужні крони. Та сторіччя – це навіть не зрілість цього виду дерев. Адже живуть вони до трьохсот років. Тож під їхніми кронами мають шанси ховатися від спеки далекі нащадки нинішніх мешканців міста. Чи точніше буде сказати мали б?

Адже, як стверджує Ірина, наразі дерева покалічені через не фахову обрізку.

Метод обрізки, який використали в Татарбунарах, має назву топінг. За суттю це повне видалення гілок дерев з метою їхнього омолодження.

Але мер міста Татарбунари Андрій Глущенко, розповів журналісту інформаційного агентства «Юг.Today», що кронування бересток провели в першу чергу з міркувань безпеки. Адже зі старих дерев неодноразово падали великі гілки. В центрі міста це загроза для людей та транспорту. Тому мерія отримувала численні скарги та прохання врегулювати питання. Тепер, за словами очільника міста, на стовбурах відростуть молоді гілочки, які сформують нову крону.

Андрій Глущенко каже, що такий досвід обрізання дерев в місті вже є – наприклад, саме метод топінгу використовувався для омолодження в’язів біля готелю в центрі міста. За словами мера, операція «друга молодість» в цьому випадку пройшла успішно, і зелені велетні наразі добре себе почувають.

В той самий час Ірина Вихристюк наполягає на тому, шо топінг викликає стандартні проблеми: хаотичне заростання пагонів, ураження грибками, вигнивання або всихання.

Хто правий в такій ситуації, нам – журналістам – судити важко. Але в тому, що подібні роботи повинні проводитися фахівцями, ми з Іриною згодні. Чи є такі серед працівників комунального підприємства в Татарбунарах, ми запитали в мера міста. Андрій Петрович запевнив нас, що є, і саме під керівництвом цієї людини комунальники пиляють зайві гілки.

Пересічний користувач, мабуть, спитає, а хто вирішив, що в бересток всі гілки зайві? Логічно, що обрізка дерев має проводитись згідно встановлених норм. Але ким встановлених? Єдиний документ, що регулює догляд за деревами в містах та селах, – Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10.04.2006 року.

Фахівці з інших міст кажуть, що ці правила, в принципі, застарілі, хоча з ними в чомусь можна змиритися. А от догляд за кроною в них детально не прописаний, проте саме ці процедури найбільше викликають питань у профільних спеціалістів та громадськості. 

Тож виходить споконвічна колізія – що не заборонено, то дозволено. Тому, аби врегулювати питання, кожне місто прописує свої правила догляду. І дуже щастить, коли до їх складання прикладає руку людина, яка має профільну освіту.

У нас, звичайно, такої освіти немає. Тому довелося шукати інформацію про кронування дерев в інтернеті.

Так ось, фахівці вважають, що застосування топінгу у сучасній арбористиці (арбористика – це комплекс заходів, спрямований на лікування дерев, видалення частин дерев, які постраждали від хвороб або з інших причин) є недоцільним. Якщо дерево потребує обрізки більше однієї третьої крони, то його необхідно зрізати, а на його місці висадити нове.

Проте чи були дерева в Татарбунарах в такому жахливому стані, нам невідомо. Тому ми все ж поцікавилися особливостями кронування дерев та вимогами щодо його здійснення.

Стисло ці вимоги виглядають так:

• Горизонтальні гілки повинні зрізатися перпендикулярно землі. Інакше на спилі в подальшому будуть накопичуватися сніг і вода. А це, в свою чергу, може призвести до підгнивання.
• Вертикальні гілки спилюють з тієї ж причини під гострим кутом (приблизно в 45 градусів).
• Не надто товсті гілки бажано зрізати під самий «корінь». Тобто якомога ближче до стовбура. Сучки, які залишилися на дереві, часто починають гнити.

Чи виконувались ці правила в Татарбунарах, можна зрозуміти, роздивившись фото до статті. А як вплине радикальна обрізка на подальшу долю домівки сов, можна буде побачити лише за кілька років. Дуже хотілося б, щоб еколог помилилася у своїх судженнях.

А ще дуже хотілося б, щоб обрізкою дерев в наших містах дійсно займалися фахівці. Та чи можуть взагалі конкурувати комунальні підприємства в питанні найму з приватними? Як ви вважаєте?

Фото Ірини Вихристюк

Діана ГЕРГІНОВА