У 2023 році в Ренійській громаді не планується скорочення закладів освіти, але ймовірність оптимізації шкіл залишається високою
Виконком Ренійської міської ради затвердив мережу закладів освіти Ренійської територіальної громади на 2022-2023 навчальний рік. Відповідне рішення розміщено на офіційному сайті міськради.
Не просто формальність: статистика дає підстави для прогнозування
Здавалося б, це сухий формальний документ, який не містить нічого нового та цікавого. Однак насправді опублікована інформація дає досить широке уявлення про стан існуючої мережі дошкільних, шкільних та позашкільних навчальних закладів у громаді, а також дозволяє зробити аналіз з елементами прогнозу розвитку цієї мережі в найближчій перспективі.
В першу чергу слід зазначити, що у поточному навчальному році кількість та статус освітніх закладів у Ренійській ТГ не змінюються, тобто міськрада не планує жодних скорочень чи оптимізації цієї сфери. Відповідно, поки що зберігається і обсяг фінансування місцевої системи освіти. Насамперед зазначимо, що на сьогодні у громаді діють 11 установ загальної середньої освіти, у тому числі одна опорна школа, до складу якої входять дві філії (колишні загальноосвітні школи №1 та №5). Загалом у школах ТГ налічується 200 класів та 3879 учнів.
Мережа дошкільних закладів громади складається з 10-ти дитячих садків (з них 3 – у місті Рені), де виховуються 900 дітей у 52 групах. Крім того, діють чотири позашкільні заклади, включаючи дитячо-юнацьку спортивну школу та міжшкільний ресурсний центр (центр професійного навчання учнів 10-11 класів).
Рішення виконкому про затвердження мережі закладів освіти містить важливу статистичну інформацію про кількість дітей та наповнюваність класів (груп) у кожній школі та дитячому садку. Ця інформація важлива ще й тому, що якщо порівняти нинішні показники з цифрами минулих років, то ми побачимо демографічну динаміку, яка, як вже було сказано вище, дає нам можливість прогнозувати, в якому напрямку та якою мірою змінюватиметься структура навчальних закладів Ренійської громади. До питання прогнозування ми ще повернемося, а поки що назвемо ключові статистичні показники.
Серед міських шкіл ТГ за кількістю учнів лідирує загальноосвітня школа №2 – тут займаються 625 учнів. На другому місці – опорна школа, де навчаються 520 дітей. На третьому місці – ЗОШ №3 (327 учнів). Нижній рядок цього «рейтингу» займає філія №2 опорної школи (177 учнів).
Якщо говорити про села громади, то там на першому місці за кількістю дітей – Новосільська школа, в якій займаються 420 учнів. За нею йдуть Орловська та Лиманська школи – 308 та 300 учнів відповідно. Найгірші цифри демонструють школи у селах Котловина (176 учнів) та Нагірне (161 дитина).
Аналогічно виглядає і такий важливий показник, як середня наповнюваність класів. Найбільш високий рівень наповнюваності серед міських шкіл – у ЗОШ №3 (27 учнів у класі), друге місце посідають школи №2 та філія №2 опорної школи (25 учнів). До речі, у самій опорній школі середня наповнюваність класів становить 22 учні. Найнижчий показник – у ЗОШ №4 (18 дітей). Такий же рівень наповнюваності класів існує у трьох сільських школах із семи, причому 18 учнів – це максимальна цифра у сільській частині Ренійської громади. У селі Котловина цей показник становить 16 учнів, у решті сіл – 15.
Оптимізація шкіл – лише питання часу?
Про що нам кажуть ці цифри? Нагадаємо, що, згідно із законом про повну загальну середню освіту в Україні, кількість дітей у початкових класах не повинна перевищувати 24, у класах середньої, старшої чи профільної школи можуть навчатися не більше 30 учнів. Щоправда, у червні поточного року Верховна Рада змінила цю законодавчу норму з огляду на обставини воєнного стану. Тепер кількість учнів у класі може перевищувати 30 осіб, але лише для дистанційної форми навчання.
Як бачимо, середня наповнюваність класів у більшості шкіл Ренійської ТГ є досить низькою, а в окремих випадках – дуже низькою. Це передусім зумовлено негативними демографічними тенденціями у громаді. Простіше кажучи, чисельність місцевого населення постійно скорочується, тобто зменшується й кількість дітей. Приплив переселенців певною мірою «виправив» ситуацію, і все ж таки це – тимчасове явище, яке навряд чи серйозно вплине на загальну демографію громади. Отже, рано чи пізно перед Ренійською міськрадою постане питання: чи можна зберегти існуючу мережу освітніх закладів? Не слід забувати і про те, що відповідь залежить і від фінансово-економічних чинників. Грубо кажучи, ніхто не буде утримувати школи та класи, де кількість дітей не «дотягує» до державних стандартів. Таким чином, оптимізація системи навчальних закладів у Ренійській громаді – лише питання часу. Власне, перші кроки у бік оптимізації вже відбулися – вони були зроблені в той момент, коли міські загальноосвітні школи №1 та №5 набули статусу філій опорної школи. Немає жодних сумнівів у тому, що в найближчому майбутньому будуть й інші подібні кроки.
І це – не фантазії чи домисли автора. Питання оптимізації мережі закладів освіти офіційно обговорюється на рівні місцевої влади вже кілька років. Наприклад, 2019 року, коли ще існував Ренійський район, цю тему докладно озвучував тодішній начальник райвідділу освіти Володимир Д’яченко (на жаль, нині покійний). На той момент уже гостро постала необхідність переформатування шкільної мережі району в контексті реформи середньої освіти в Україні. До речі, три роки тому Володимир Іванович навів низку статистичних відомостей, які можна порівняти з сьогоднішніми показниками, щоб краще розуміти динаміку процесів, що відбуваються в даній сфері.
Зокрема, станом на 2018 рік у школах Ренійського району (а його межі повністю збігаються з кордонами Ренійської ТГ) налічувалося загалом 3924 учні, причому ця цифра була на 91 дитину більша, ніж у 2017 році. «На відміну від багатьох інших районів Одещини, у Ренійському районі наповнюваність класів залишається досить стабільною та в окремі роки навіть демонструє зростання чисельності учнів», – заявив Володимир Д’яченко, коментуючи ситуацію станом на 2018 рік.
Тепер же, як вже було сказано, загальна кількість школярів у Ренійській громаді знизилася до 3879 осіб. Цікаво, що за останні три роки збільшити чисельність учнів змогли лише школа №2 та опорна школа: порівняно з 2020 роком кількість учнів у ЗОШ №2 зросла з 603 до 625, в опорній школі – з 444 до 520. Водночас у філіях опорної школи кількість учнів суттєво скоротилася. У більшості інших шкіл громади кількість дітей також знижується.
Окремо наголосимо, що перед Ренійською ТГ виникає ще один серйозний виклик – перспектива створення комунальної установи профільної освіти (ліцею). Зокрема, у травні 2021 року, під час дев’ятої позачергової сесії Ренійської міськради, це питання викликало бурхливу та гостру дискусію – головним чином між депутатами та начальником міського відділу освіти Лілією Бондаренко.
«Наша головна проблема – дуже низька народжуваність…»
Не вдаючись у зайві подробиці, нагадаємо, що з 1 вересня 2024 року має повністю зникнути той вигляд українських шкіл, який сформувався за радянських часів і проіснував упродовж 30 років незалежності нашої країни. Відповідно до реформи, середня освіта в Україні поділена на три рівні: початкова освіта (1-4 класи); базова освіта у гімназіях (5-9 класи); профільна освіта в ліцеях (10-12 класи). Ліцеї будуть створюватися та діяти як окремі навчальні заклади, тобто провчитися в одній школі з 1-го до 12-го класу буде неможливо. Після закінчення 9 класу до ліцею треба буде вступати, як вступають абітурієнти до вузів.
Ще минулого року було зрозуміло, що Ренійська громада зможе у кращому разі утримувати один ліцей, і він буде розташований у місті Рені. Відповідно, міськрада зобов’язана вирішити проблему доставки до ліцею учнів із семи сіл громади. Існує й інший варіант вирішення питання – створення пансіону (гуртожитку) для ліцеїстів, де вони житимуть під час навчання. Однак, судячи з усього, утримувати пансіон – набагато дорожче, ніж фінансувати доставку учнів до ліцею.
У цьому зв’язку процитуємо фрагмент виступу очільника Ренійського відділу освіти Лілії Бондаренко перед депутатами міськради у травні 2021 року: «Зрозумійте, проблема полягає не лише у нормах закону чи можливостях бюджету. Наша головна проблема – дуже низька народжуваність і, як наслідок, недостатня наповнюваність класів. Грубо кажучи, мало дітей. У селі Нагірне до дитячого садка пішли троє дітей. Отже, згодом там буде троє першокласників. Ми йдемо до того, що в найближчому майбутньому вся громада ледве набере п’ять перших класів. Статистика – жахлива. Так, реформа – непопулярна. Але нас поставили перед фактом. А факти такі, що утримувати школяра за низької наповнюваності класів – дуже дорого. Є офіційні дані про те, що сьогодні на кожного учня у міській школі припадає 6 квадратних метрів, а у селах – 12 квадратних метрів. Тобто ніхто не буде утримувати напівпорожні школи – на це просто немає грошей. А в ліцеї має бути щонайменше чотири паралельні 10-ті класи. Якщо ми не маємо стільки учнів, то нам не дозволять відкрити другий ліцей. Адже треба враховувати, що державна освітня субвенція надається громадам не на кількість шкіл чи вчителів, а на кількість дітей. Якщо ми не проведемо реформування, то у 2024 році у нас залишаться лише початкові класи, а наші діти їздитимуть на навчання до Ізмаїлу. У нас немає іншого виходу».
«Якщо закриється школа – то помре село»
Можна сміливо стверджувати, що ця цитата не застаріла і навряд чи застаріє найближчими роками. Проте ми попросили заступника міського голови Ренійської громади Івана Стадникова в загальних рисах прокоментувати подальші перспективи місцевої системи закладів освіти.
«Необхідно розуміти, що виконком міськради затверджує мережу навчальних закладів лише на рік, тобто наступного року буде новий перелік шкіл та дитячих садків. Що стосується відкриття ліцею в нашій громаді, то, наскільки мені відомо, у зв’язку з воєнними діями Міністерство освіти призупинило цей процес. Але лише тимчасово. Між тим кадри для ліцею у нас є, приміщення є, матеріально-технічне оснащення теж є. Залишилось лише врегулювати організаційні моменти. Інше питання – необхідність скорочення структури закладів освіти. Якщо чесно, я не прихильник закриття сільських шкіл, хоча такі рекомендації є. Я чудово розумію: якщо закриється школа – то помре село. Але у місті можливі варіанти. Зазначу, що це моя особиста думка. Державна освітня субвенція виділяється громаді з урахуванням кількості учнів та наповнюваності класів. Тобто сьогодні ми цю субвенцію (якщо говорити про місто) розтягуємо на шість закладів освіти, хоча могли б продуктивніше розподіляти таку саму суму на п’ять шкіл.
Я розумію, що в цьому випадку постає питання робочих місць. Розумію, що це непопулярний захід. Проте демографія дуже жорстко впливає на нас. Так, сьогодні органи місцевого самоврядування мають більше повноважень та прав. Формально… А насправді вони залежать від фінансування з державного бюджету», – сказав Іван Стадников.
Андрій ПОТИЛІКО
Фото ілюстративне
