У Рені тисячі соняшників стали “водяними ліліями”: Дунай піднімається (фотофакт)

Нарешті! В останні дні рівень води у Дунаї підвищується! Ця довгоочікувана новина має величезне значення для всієї Бесарабії, особливо на тлі сумних наслідків минулої літньої посухи.
Як відомо, Дунай – це наше все. Транспортна артерія, рибні ресурси, вода для наповнення озер, зрошення полів, туризм та просто відпочинок… Але у 2022 році на великій європейській річці майже не було весняної повені. Протягом кількох місяців рівень води у Дунаї залишався мінімальним. Це призвело до того, що Придунайські озера стали буквально висихати – вони опинилися на межі екологічної катастрофи.
І ось з’явилася надія на те, що природа повернеться у нормальне русло (як у прямому розумінні, так і у переносному). Для автора цих рядків найнезвичайнішим, найкрасивішим і найнесподіванішим «гідрометцентром», який незаперечно свідчить про підвищення рівня Дунаю, стали… тисячі соняшників, що ростуть прямо на березі річки, за три-чотири кілометри від міста Рені.

Звідки ж узялися ці сонячні квіти? І чому саме вони замінили собою прогнози синоптиків щодо гідрологічної ситуації у Бесарабії?

Тут потрібно зробити ліричний відступ. Купаючись минулого року в Дунаї, недалеко від молдавського порту Джурджулешти, я помітив, що повз мене пропливають якісь величезні та дивні темні плями. Я довго не міг збагнути: що це таке? А потім мене осяяло: так це ж насіння! Найзвичайніше насіння соняшника. Знаючи про те, що Джурджулештський порт спеціалізується на переробці зернових вантажів, я здогадався, що це насіння просто розсипалося під час перевалки і потрапило в річку. Можливо, у порту виникла аварійна ситуація або просто частину вантажу віднесло вітром.

Як би там не було, я незабаром забув про цей епізод. А через рік, знову опинившись на тій самій ділянці дунайського узбережжя, я побачив тисячі соняшників, що витягнулися вздовж води. Сумнівів бути не могло: вони виросли з того самого насіння! Нічого подібного бачити раніше не доводилося.
Довгий час ці випадкові квітучі «гості» з сусідньої Молдови були живим показником низького рівня річки, чітко малюючи кордон між водою та сушею. Кордон лиха. Кордон тривоги, надій та очікувань…

Проте настав момент, коли могутній Дунай знову став підніматися. Таким чином прибережні соняшники опинилися в річкових хвилях, і скоро вони остаточно перетворяться на «водяні лілії». Сонячні квіти загинуть. Але не зав’януть! Їхня зворушлива загибель – це яскравий символ відродження життя. Все повертається на свої кола.
Чим не сюжет для Ван Гога? Якби великий художник жив у наш час і став би свідком цього природного явища, у світі мистецтва поряд зі знаменитими «Соняшниками» напевно з’явилися б і «Соняшники в дунайських хвилях». Хто знає?





Андрій ПОТИЛІКО
Світлини автора