Командувач ВМС України пояснив, яку роль зіграли «Байрактари» у захисті узбережжя Чорного моря під час війни
Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України Олексій Неїжпапа розповів, що ВМС у перші дні війни активно використовували протикорабельні міни та безпілотники «Байрактар» для захисту морського узбережжя України. Про це йдеться в інтерв’ю віце-адмірала, оприлюдненому сьогодні, 22 серпня, ВМС ЗСУ, передає ІА «Юг. Today».
«Байрактари» з перших днів війни стали кращими помічниками ВМС
«Морально ми всі були готові до цього. Кораблі Військово-Морських Сил були виведенні з пунктів базувань, корабельно-тактичні групи несли службу у морі. Були сформовані групи артилерії на березі, які були у взаємодії з засобами технічної розвідки для виявлення надводних цілей противника», – зазначив Олексій Неїжпапа.
Віце-адмірал повідомив, що міни на той момент були найпотужнішою зброєю, яка була у ВМС, – «і вона була застосована». Потрібно було здійснити мінування десантно-доступних ділянок, щоб не дозволити противнику висадити тактичний десант. Однак боротьба за висадку десанту – то справа Сухопутних військ, а завдання Військово-Морських Сил – не допустити противника до берега.
«Щоб зрозуміти, як відбивати ворога, треба мати ситуаційну обізнаність, що в морі відбувається, аби приймати правильні рішення. Задача була – розосередження кораблів і несення радіолокаційних дозорів. Вночі всі виходили в море по графіку, незважаючи на великий ризик бути затопленими, Кораблі виходили в море і зараз це роблять для того, щоб бути попереду та подивитися, де ж противник», – підкреслив командувач ВМС.
У перші дні війни ВМС України також дуже допомогли безпілотники «Байрактар». Ескадрилья «Байрактарів» зіграла ключову роль, працюючи, зокрема, на Херсонщині та над Чорним морем. За словами Олексія Неїжпапи, «все, що могло літати, використовувалося на повну».
Крейсеру «москва» не слід було вештатися у Чорному морі
Віце-адмірал також проінформував, що чорноморський флот рф після 2014 року став найпотужнішим надводним флотом росії. Росіяни поповнили його фрегатами, ракетними катерами, шістьма підводними човнами, що озброєні ракетами «Калібр». Саме це склало ударне угруповання. Також чф рф має тактичне угрупування з більш застарілими ракетами, який було посилено кораблями з інших флотів.
На думку військового, чорноморський флот рф є сильним противником, який вважав, що Україна не має власного флоту. Але українцям допомогла навіть «військова злість», тому навіть із катерів вдавалося збивати крилаті ракети й літаки.
«Через два тижні після початку війни навіть була доповідь путіну, що ВМС України повністю знищено. Але рашисти прорахувалися. Хай вони так рахують й надалі», – вважає віце-адмірал.
За його словами, росія ніколи не сприймала Україну як свого противника. Олексій Неїжпапа згадує, як російський фрегат «адмірал макаров» полював на водолазний катер ВМС України, що мав на озброєнні тільки кулемет великого калібру Дегтярьова-Шпагіна. Однак цей військовий корабель рашистів був «набитий» стометровими гарматами, ракетами «Калібр», потужними зенітно-ракетними комплексами, торпедами і т.д.
«По катеру ВМС України починає працювати артилерія, не попадає. Катер розвертається – хлопці просто герої. Про це можна фільми знімати. Катер підходить під зону прикриття артилерії української морської піхоти, яка почала вражати фрегат. І «адмірал макаров» під «тридцять вузлів» біжить до Севастополя. Бій закінчено», – з гордістю розповідає командувач ВМС.
Олексій Неїжпапа запевняє, що саме море вибирає, хто сильніший. Бо на кораблі живучість – це найголовніше.
«Наприклад, втрата росією крейсера «москва» має два значення. Перше значення – це корабель, який був задіяний для прикриття ППО угруповання окупантів, що було створено там. Призначення «москви» було в тому, щоб закрити небо від наших повітряних сил.
Але взагалі, з військової точки зору, цей клас кораблів називають «вбивцею авіаносців». Його стихія – це океан. У Чорному морі такому кораблю робити нічого. Але рашисти його втратили», – заявив віце-адмірал.
Чому насправді рашисти залишили острів Зміїний
Стосовного визволеного ЗСУ острова Зміїного, що на Одещині, військовий аргументує, що насправді спонукало рашистів залишити острів. Передусім, це відсутність боєприпасів, води та харчування.
Озброєння та провізію до Зміїного доставляли двома шляхами – повітряним або морським. Звісно, морське логістичне забезпечення було пріоритетнішим.
«Завдяки нашим береговим ракетним військам, які були створені тільки під час війни, це логістичне забезпечення було порушене. З цим вони впоралися. Але в той же час почався вогневий вплив з берега системами, що дозволяють на великій відстані знищувати береговий об’єкт. Тому, звісно, противник відмовився від задач подальшого утримування цього острова», – пояснив командувач ВМС.
Олексій Неїжпапа додав, що він народився у нині тимчасово окупованому Севастополі. І туди знову ступить черевик українського морського піхотинця, там теж Україна.
«Кожен на своєму місці працює над єдиною метою – перемогти у цій війні»,– резюмував командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ, фото – скрін з відео
