Одеса козацька: як нерубаї побудували місто з ракушняка
Коли російська імперія зруйнувала Запорозьку Січ, частина вільних козаків відмовилася переселятися на Кубань. Вони обрали інший шлях – лишилися на козацьких промислах під Хаджибеєм, на схилах Шкодової гори. Саме ці люди створили феномен, відомий за умовною назвою сучасних істориків, як Сотниківська січ. Детальніше про це розповіли в Українському інституті національної пам’яті – Одеса, передає видання «Південь сьогодні».
За договором, козакам дозволили залишитися за однієї умови – вони мали навіки скласти зброю. Так народився міф про козаків-«нерубаїв»: воїнів, які змінили шаблю на кайло та пилу.
Вони заснували хутори Нерубайське та Усатове, а замість військових походів розгорнули масштабні промисли.
Козаки видобували сіль на Куяльницькому лимані, тримали рибні заводи на Пересипу, а головне – стали першими професійними каменярами регіону.
Саме козаки вирубали в Шкодовій горі підземні штольні та каменоломні. Коли розпочалося велике будівництво в Одесі, козацькі артілі вже контролювали весь видобуток білого ракушняка.
Парадокс історії: європейську красу Одеси своїми руками збудували українські запорожці із каменю, який самі ж діставали з надр землі.
У цих же каменоломнях вони створювали унікальні печерні будинки – вирубували кімнати і комори просто у скелях. А назву «Шкодова гора» вигадали чумаки: коли Пересип затоплювало, вози мусили йти важким схилом гори, ламалися, і чумаки бідкалися: «Оце так шкода!».
«Одеса – це не просто портове місто. Це місто, збудоване каменем волелюбними українськими козаками», – зазначають в УІНП-Одеса.
