Про захисника з Одещини, який давав відсіч ворогу на Харківщині та Херсонщині, а після поранення боронить небо півдня України

Ігор – воїн мобільної вогневої групи 43-го окремого полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення імені Івана Луценка. Захисник з Одеської області став до лав війська ще у 2015 році, а після початку повномасштабної війни давав відсіч ворогу на Харківському та Херсонському напрямках, зокрема брав участь у бойових діях на правому та лівому берегах Дніпра й евакуйовував українців після підриву Каховської ГЕС. Після поранення Ігор боронить небо півдня України. Про шлях військовослужбовця розповіли у дописі Повітряного командування «Південь», передає видання «Південь сьогодні».
Зранку 27 серпня на Одещині Ігор з великокаліберного кулемета знищив ворожий ударний БпЛА.
«Ми чітко бачили напрямок руху цілі, взяли упередження і відкрили загороджувальний вогонь. Результат роботи – ціль «пірнула» в море», – розповідає воїн.
У складі полку Ігор із лютого 2025 року. Перше знищення засобу повітряного нападу противника його групою відбулося вже у серпні того ж року. Відтоді бойовий досвід воїнів лише зростав. Група Ігоря працює практично у незмінному складі – старший розрахунку, кулеметник та оператор зв’язку. За цей час воїни добре вивчили можливості один одного, а злагодженість стала однією з ключових запорук їхньої ефективної роботи.
На рахунку команди – близько 20 знищених засобів повітряного нападу противника.
«Також основа гарного результату – це справність зброї. Наш кулемет не клинить. Якщо його правильно і своєчасно обслуговувати, чистити, стежити за ним – це безвідмовна машина. Ми стежимо за ним і завжди утримуємо його в готовності до застосування», – додає захисник.
Однак за кожним таким результатом стоїть не лише справна зброя та злагоджена робота розрахунку. Важливу роль відіграє і бойовий досвід.
Свій бойовий шлях Ігор розпочав у 2015 році. Виконував бойові завдання у зоні проведення Операції Об’єднаних Сил. Світлодарська дуга, Станиця Луганська, Попасна, Золоте-5, Первомайське, Новозванівка, Мар’їнка – далеко не повний перелік місць, де довелося побувати Ігорю.
Наприкінці 2021 року Ігор звільнився з військової служби. Але ненадовго. З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році він знову став до лав Сил оборони України.
Спочатку був Харківський напрямок. Українські воїни відтісняли російські війська від Харкова, вийшли до державного кордону та закріпилися там. Ігор на той час був головним сержантом взводу.
У 2023 році його підрозділ перемістився на Херсонський напрямок. Тут на Ігоря чекали одні з найскладніших епізодів його бойового шляху. Він брав участь у бойових діях на правому та лівому берегах Дніпра, зокрема в районі Антонівського та залізничного мостів, на Великому Вільховому острові. Українські захисники проводили зачистки, вибивали противника з позицій та утримували берег.
Одним із найважчих епізодів стала ситуація на лівому березі Дніпра, коли група Ігоря опинилася в оточенні. Під час бою він отримав поранення, але, попри це, зумів вивести весь особовий склад на безпечну відстань. Група не зазнала втрат.
«Я був «трьохсотим», але вивів людей, без втрат – усі живі. Після цього мене евакуювали, я пройшов лікування і повернувся назад на Херсонщину», – згадує Ігор.
Після підриву ворогом Каховської ГЕС разом із побратимами евакуйовував українських військових та цивільних із затоплених районів лівого берега, а згодом підрозділ знову переправився через Дніпро та продовжив виконувати бойові завдання.
Були й ситуації, коли росіяни намагалися висадитися на правому березі. Взвод Ігоря прикривав цю ділянку та відбив спробу висадки.
У лютому 2025 року Ігор отримав поранення. Після лікування він продовжив виконувати завдання із захисту неба на південному напрямку.
За виконання бойових завдань та проявлену мужність Ігор нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Військова честь» та нагрудним знаком «За зразкову службу».
Ігорю 36 років, він родом з Одещини. Вдома на нього чекають дружина та троє дітей.
«Стимул дуже великий – захищати, щоб не пройшла жодна ціль. Це безпека як моєї родини, так і інших людей загалом. І я дуже сильно за це переживаю», – каже захисник.