На Одещині митрополит УПЦ МП заявив про єдність з російською православною церквою і відновив поминання Патріарха Кирила
Духовенство Балтської єпархії УПЦ МП звернулося з листом до митрополита Київського і всієї України Онуфрія з приводу відновлення відкритого поминання правлячим архиєреєм Балтської єпархії Олексієм (Грохою) Патріарха Московського Кирила. Їх обурили публічні заяви їх митрополита про єдність із російською православною церквою. Текст листа Релігійнo-Інформаційній Службі України передав Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, а він його отримав від кліриків УПЦ МП з Одеської області, повідомляє РІСУ, передає видання «Південь сьогодні».
«Автентичність листа підтвердили деякі архиєреї УПЦ МП. Також цей лист поширили в соціальних мережах», — зазначають у РІСУ.
Як зазначив Сергій Шумило, автори листа не підписалися під ним, оскільки бояться репресій правлячого архиєрея Олексія (Грохи).
Релігійнo-Інформаційна Служба України також навела повний текст зазначеного листа:
«Блаженнішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України від духовенства Балтської єпархії Української Православної Церкви
Ваше Блаженство!
Ми, священнослужителі Балтської єпархії Української Православної Церкви, змушені звернутися до Вас відкрито у зв’язку із ситуацією, яка склалася в нашій єпархії та викликає серйозне занепокоєння серед духовенства. Ми довго вагалися, чи наважуватися на це звернення, оскільки усвідомлюємо можливі наслідки. Однак мовчання у ситуації, яка безпосередньо стосується церковного життя, нашого пастирського служіння та наших взаємин із паствою, стає для нас дедалі важчим. Ми не прагнемо конфлікту, розділення чи протистояння з нашим правлячим архієреєм. Ми хочемо мирно служити Богові, Церкві та людям. Саме тому звертаємося до Вас як до Предстоятеля Української Православної Церкви та просимо Вашого архіпастирського втручання і роз’яснення.
Насамперед хочемо звернути Вашу увагу на те, що митрополит Балтський та Ананьївський Олексій останнім часом відкрито почав поминати під час богослужінь Патріарха Московського Кирила. Для духовенства це стало особливо несподіваним, оскільки, за нашими спостереженнями, з 2022 року митрополит Олексій Патріарха Кирила за богослужіннями не поминав. Тепер же ця практика відновилася відкрито під час богослужінь, у тому числі під час архієрейських відвідувань парафій Балтської єпархії. І саме це ставить нас, священнослужителів, у надзвичайно складне становище. Коли правлячий архієрей приїжджає до парафії та під час Божественної літургії відкрито поминає Патріарха Московського Кирила, це чують наші парафіяни. Для звичайної людини, яка приходить до храму молитися, слова, які проголошуються під час богослужіння архієреєм, є надзвичайно важливими. Парафіяни природно сприймають їх як позицію Церкви. Після таких богослужінь парафіяни ставлять настоятелям запитання: Чому знову поминають Патріарха Московського? Чи змінилася позиція Української Православної Церкви? Чи відновилася єдність із Московським Патріархатом? Чому митрополит говорить про єдність із Російською Православною Церквою? І ми, священники, змушені давати відповіді за ситуацію, яку не створювали і на яку не маємо жодного впливу. Фактично дії правлячого архієрея ставлять під удар усе духовенство Балтської єпархії.
Ми також із великим занепокоєнням сприймаємо публічні заяви митрополита Олексія про єдність із Російською Православною Церквою. Окрім того, митрополит Олексій, наскільки нам відомо, висловлює незгоду з рішеннями Феофаніївського Собору та виступає проти окремих його положень. Для нас, як для священнослужителів Української Православної Церкви, це породжує серйозні запитання. Якщо Собор Церкви прийняв певні рішення, то якою повинна бути позиція духовенства щодо публічних заяв правлячого архієрея, який виступає проти цих рішень? Як ми повинні відповідати своїм парафіянам? Чи повинні ми виправдовувати слова нашого архієрея? Чи повинні ми пояснювати, що це його особиста позиція? А якщо це особиста позиція, то чому вона публічно проголошується під час богослужінь та під час архієрейських відвідувань парафій? Ми переконані, що подібна ситуація потребує чіткого церковного роз’яснення, оскільки невизначеність породжує розкол, непорозуміння та недовіру серед віруючих. Ми не хочемо бути втягнутими у політичні чи церковно-політичні дискусії. Наше завдання — молитися, звершувати богослужіння, проповідувати Святе Євангеліє та пасти довірену нам паству. Але ми не можемо залишатися байдужими, коли слова та дії правлячого архієрея безпосередньо впливають на довіру наших парафіян до нас».
