Постраждала від ракетного удару по Чорноморську розповіла про свій досвід лікування за національною програмою зовнішньої реабілітації «Неопалимі»
Одещина продовжує зазнавати постійних ворожих атак і, на жаль, сьогодні дедалі важливішими стають ініціативи, спрямовані на лікування, відновлення та реабілітацію тих, хто постраждав внаслідок війни. Раніше ми вже розповідали читачам про можливість безоплатного лікування опіків, рубців та інших деформаційних ушкоджень шкіри в межах національної програми зовнішньої реабілітації «Неопалимі». А нещодавно своїм власним досвідом лікування в межах програми поділилась з журналістами видання «Південь сьогодні» одна з пацієнток Світлана.
Світлана – жителька міста Чорноморськ Одеської області, постраждала внаслідок російського обстрілу у липні 2024 року. Жінка згадує: то був звичайний робочий день у порту, який вже добігав кінця. Пролунала тривога, і вона вже збиралася вимкнути комп’ютер за робочим столом та піти з кабінету, коли стався вибух – російська ракета влучила поряд з будівлею, а сама Світлана опинилася під шафою та іншими важкими предметами кабінету, зазнавши численних поранень, зокрема – від гарячого скла. На жаль, у той день серед працівників були загиблі. Як згодом дізналась Світлана, її життя теж було на межі – близько двох днів жінка перебувала без свідомості, лікарям Чорноморської лікарні доводилось застосувати прямий масаж серця та переливання крові. Особливо у порятунку Світлана завдячує завідуючому хірургічним відділенням Мохаммеду Закарія. А після того, як прийшла до тями, навіть не одразу впізнала рідних та певний час не могла говорити.
Близько двох тижнів – у реанімації, ще два – у хірургічному відділенні. Жінці довелося вчитися заново рухатися й ходити, перенести безліч операцій. Деякі уламки й досі дістають з-під шкіри.
Зараз вона має інвалідність третьої групи, а реабілітація досі триває.
«Я взагалі до цього не мала ніяких хронічних захворювань, не мала жодних операцій. Я за собою слідкувала, більш менш була здоровою людиною. Після того, що сталося, я маю інвалідність третьої групи. Але в мене стільки проблем… Пальці правої руки були перебиті, у військовому госпіталі в Одесі мені їх вирівнювали, робили операцію. Зараз вони дуже сильно мене турбують – слабкість руки, порушення моторики, біль є, чутливість. Я тільки зараз зробила електронейроміографію – на 52% м’язи перебиті. Руки ще гірше стали, треба постійно робити реабілітаційні процедури. Я як можу вдома роблю різні процедури. Якщо нічого не робити, вони взагалі напевно не рухалися б. Шрами загоїлись на руках, на тілі. На лобі на голові більше року не могла загоїтись рана. Мені в одеській лікарні Хаустов робив повторну чистку, операцію, і вона загоїлась – за півтора року».
(Фото – серпень-вересень 2024 р.)
На щастя, реабілітацією рук вже незабаром Світлана зможе займатися у своєму місті.
«От зараз відкрилась реабілітація в Чорноморську – з вересня, коли закінчиться спека, запишуся на реабілітацію у спеціальну клініку. В Одесу тяжко їздити, я раз на місяць їжджу займатися обличчям, а руку буду тут реанімувати».
(Фото – серпень-вересень 2024 р.)
Загоєні рани – це ще не зцілена людина. Війна змінює й те, як ця людина сприймає себе. Шрами, рубці чи опіки на тілі можуть стати щоденним нагадуванням про пережиту травму. Саме тому косметичне лікування відіграє важливу роль.
За програмою «Неопалимі» Світлана проходила лікування понад рік – в Ужгороді, Львові та в Одесі.
«Неопалимі» знаходились у Львові та Ужгороді. Я почала їздити туди, це був 2025-й рік. Ще в Одесі була фірма «Vita» – це від «Неопалимі» – влітку 25-го мені робили там уколи дуже хороші, але щока була дуже вдавлена – як рів. І коли показали хірургу в Ужгороді, сказали, щоб я до нього приїхала – треба робити операцію на щоці. Сергій Дербак (пластичний хірург, засновник клініки пластичної хірургії «Lita Plus», що співпрацює з «Неопалимі» – Авт.) зробив мені операцію у листопаді 2025-го року. Після цього щока стала більш-менш рівною – зі шрамами, але хоча б рівна була. Після цього я у Львів їздила двічі взимку (у Львові лікування проводив Олександр Туркевич – засновник мережі клінік «МедЕстет», що співпрацює з «Неопалимі» – Авт.), а потім спитала, може мені в Одесі щось знайдуть – щоб я не їздила так часто. Мені знайшли лікарку в Одесі – поки плазмоліфтинг у неї роблю. Це теж з «Неопалимі» співпрацює клініка. Вони мені ще дають сонцезахисні креми – давали у Львові, зараз в Одесі. Дуже піклуються про мене, я дуже вдячна».
Здебільшого, процедури були націлені саме на постраждалу щоку, адже, каже Світлана, це поранення найважче приховати.
«Реабілітація триває досі. Більше це якось націлено на щоку, бо вона на видноті – не можна її сховати одягом. Я лікарці сказала, що давайте залишимо поки в спокої руки, бо мені боляче – я буду вдягати одяг з довгими рукавами. Дуже низький больовий поріг зараз. Мене кремами знеболювальними мажуть перед процедурою, але не допомагає – болить сильно. Продовжуємо зі щокою працювати. На лобі нічого не роблять, адже там уламок, не знають який – тому не можна».
Після понад року лікування, розповідає Світлана, результати стали помітні навіть знайомим.
«Результат є – всі кажуть, навіть оточуючі, які давно не бачили мене. Раніше не можна було навіть показати нікому, а зараз щока більш-менш рівна…»
Втім, процедури тривають, тож є сподівання на подальше покращення. Але серед найціннішого, на думку Світлани, – це відчуття того, що про постраждалих від війни людей турбуються.
«Це дуже важливо – усвідомлювати, що ти не один. Тому що це дуже велика психологічна травма. У мене починаються тривоги, особливо коли ракети летять… І коли ти розумієш, що є люди, які піклуються, організації такі – це дуже приємно».
Варто зауважити, що осторонь не залишилось і керівництво Чорноморського порту – торік, у День заснування порту, Світлана отримала відзнаку особисто від директора В’ячеслава Безрука, а цього року – путівку у санаторій у Трускавці.
«Життя триває. Всі потрохи мене підтримують – це дуже допомагає психологічно. Хочеться не забути всіх, хто мені допомагав», – підсумувала Світлана.
Нагадаємо, мережа «Неопалимих» об’єднує клініки у різних регіонах України, а також медичні заклади за кордоном. Окрім лікування рубців і наслідків опіків, учасники програми можуть отримати психологічний супровід, юридичні консультації та підтримку у професійній адаптації.
Безкоштовну допомогу в рамках програми можуть отримати військові, ветерани, звільнені з полону, а також цивільні та діти, які мають рубці після опіків, мінно-вибухових поранень чи інших травм, отриманих внаслідок російської війни проти України. Наразі лікування за програмою вже розпочали понад 400 пацієнтів з різних регіонів України.
Щоб стати пацієнтом програми «Неопалимі» або дізнатися більше про умови участі, необхідно заповнити реєстраційну форму на офіційному сайті програми за посиланням: https://www.neopalymi.in.ua/.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Амєлія МИЙНОВА
Фото – надані з особистого архіву Світлани
