Що кажуть у ВМС про намагання рф відновити морську блокаду портів Великої Одеси

Попри регулярні удари рф по портах Великої Одеси та цивільних суднах, росія наразі не може відновити повноцінну морську блокаду України. Водночас такі атаки впливають на роботу морського коридору, створюють ризики для цивільного судноплавства та збільшують витрати на перевезення.
Про це в ефірі «Українського радіо. Одеса» розповіли капітан першого рангу запасу, колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко та речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук, пише «Суспільне Одеса», передає видання «Південь сьогодні».
Як змінилася ситуація в Чорному морі
За словами Андрія Риженка, одним із перших завдань рф після початку повномасштабного вторгнення була блокада північно-західної частини Чорного моря. Її метою було припинити морські експортно-імпортні перевезення України.
«Блокада була першочерговою задачею російської федерації. Ми її частково зняли, змусивши росіян відвести надводні кораблі. Але зараз вони підтримують її іншими методами – повітряними ударами по району наших портів і безпечному морському коридору», – сказав Риженко.
За його словами, нині безпеку українського морського коридору забезпечують патрульні катери, протимінні підрозділи та сили протиповітряної оборони. Водночас удари безпілотниками та ракетами створюють додаткові ризики для цивільних суден.
«Вони використовують повітряні дрони, іноді ракети «Іскандер», б’ють безпосередньо по портах. Є пошкодження суден, поранення членів екіпажів. Це може затримувати перевезення, але не зупиняє їх повністю», – зазначив він.
У ВМС не вважають нинішню ситуацію морською блокадою
Речник ВМС Дмитро Плетенчук наголосив, що нинішню ситуацію не можна прирівнювати до морської блокади початку повномасштабної війни, оскільки Чорноморський флот рф більше не контролює акваторію так, як це було у 2022 році.
«Забудьте слово «морська блокада» в одному реченні з Чорноморським флотом. Вийти в море і заблокувати український морський коридор вони не можуть. Вони вже два роки фактично ховаються у Новоросійську. Те, що залишилося, – це тероризм», – сказав Плетенчук.
За його словами, удари по цивільних суднах є цілеспрямованими та мають на меті не лише завдати руйнувань, а й підвищити вартість морських перевезень через зростання страхових ризиків.
«Такі удари є цілеспрямованими. росіяни б’ють по суднах, які перебувають під захистом міжнародних конвенцій. Це обов’язково отримає міжнародну юридичну оцінку», – зазначив речник ВМС.
Як захищають морський коридор
Андрій Риженко зазначив, що під удари потрапляють цивільні судна незалежно від країни їхньої реєстрації. За його словами, серед пошкоджених були, зокрема, судна під прапором Туреччини.
«Якщо вони бачать, що судно прямує до Одеси, то, швидше за все, намагатимуться завдати удару. Основною протидією залишаються системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі», – сказав він.
На думку Риженка, посилити безпеку судноплавства можуть розвиток морських безпілотних платформ, протимінних сил, патрульних кораблів та систем протиповітряної оборони вздовж маршруту морського коридору.
«Можна використовувати морські дрони як платформи для дронів-перехоплювачів. Це дозволить оперативно реагувати на атаки безпілотників по цивільних суднах», – додав експерт.
Яку роль виконують ВМС
Дмитро Плетенчук зазначив, що Військово-морські сили не лише забезпечують оборону морського коридору, а й беруть участь у ліквідації наслідків атак на цивільні судна.
«Якби Військово-морські сили не збивали дрони всіма доступними засобами, проривів було б значно більше. Ми також надаємо допомогу пошкодженим суднам і беремо участь у пожежогасінні та рятувальних операціях», – сказав він.
За словами речника, Україна також продовжує розвивати військово-морські спроможності. Частина кораблів і протимінних суден нині перебуває за кордоном, де проходить підготовка екіпажів.
Чому морська логістика залишається важливою
Дмитро Плетенчук наголосив, що для України морські перевезення залишаються одним із ключових шляхів експорту.
«Україна має залишитися морською державою, а не країною біля моря. Захист морської логістики – це питання не престижу, а економічного виживання країни», – сказав він.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА