Тут зупинився час: алея біля «воріт» Одеси та Дюківський парк нагадують зону відчуження (відео)

Сквер біля Центрального автовокзалу Одеси… Замість охайних європейських воріт міста — чагарники, сухі дерева та розбитий асфальт. Втім представникам влади та комунальних служб на стан території навколо автовокзалу міста Одеса – байдуже. Аби хоч якось врятувати «ворота міста» від занепаду, місцевий житель Володимир Лисак вже понад п’ятнадцять років власними силами та коштом виконує тут роботи з благоустрою.
Занедбаний вигляд мають й інші локації навколо автовокзалу. Нова надія з’явилася після доручення начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака навести лад у місті. Тоді пан Володимир подав до мерії список із 20 проблемних локацій, але отримав лише відписки.
Чиновницька байдужість також руйнує один з найстаріших парків міста – парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дюківський сад», який почав перетворюватися на руїну задовго до повномасштабної війни.
Багато років парк перебував в оренді підприємства, і тільки минулого року рішенням суду його вдалося повернути на баланс міста. Втім тут час зупинився майже пів століття тому. Колись величний парк сьогодні нагадує зону відчуження.
9 червня розпорядженням виконуючого обов’язки Одеського міського голови Ігоря Коваля на розробку проєкту утримання та реконструкції парку виділено п’ятсот двадцять дві тисячі сімдесят гривень. Втім коли почнуться роботи з відновлення Дюковського парку – невідомо.
Детальніше про занедбані алею, Дюківський парк, а також коментарі небайдужого одесита Володимира Лисака – у сюжеті видання «Південь сьогодні».
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Амєлія МИЙНОВА, Дмитро ЄФИМОВ