Уряд схвалив законопроєкт, який може вплинути на майбутнє річки Сарата

Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, спрямований на відновлення вільної течії річок, збереження їх водності та покращення стану водних об’єктів відповідно до європейських екологічних вимог. Про це пише Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає видання «Південь сьогодні».
Документ передбачає створення механізму для виявлення об’єктів, які перешкоджають природній течії річок. Йдеться, зокрема, про гідротехнічні споруди, що негативно впливають на стан річок та водних екосистем. Законопроєкт також спрощує процедуру їх обліку та ухвалення рішень щодо подальшого використання або демонтажу.
Окрему увагу приділено питанню екологічного стоку – мінімального обсягу води, необхідного для нормального функціонування річкових екосистем, підтримки якості води та збереження водних ресурсів.
Також законопроєкт уточнює повноваження органів влади щодо виконання планів управління річковими басейнами.
«Сьогодні питання збереження водності річок та відновлення їх вільної течії є одним із ключових для водної безпеки України. Надмірна зарегульованість річок призводить до деградації екосистем, погіршення якості води та виснаження водних ресурсів. Наше завдання — сформувати сучасну систему управління водними ресурсами, яка відповідатиме європейським підходам та забезпечить баланс між екологічними потребами і потребами громад», – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
У дописі зазначається, що законопроєкт розроблено Мінекономіки на виконання урядового плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024–2030 роки. А прийняття документу Верховною Радою України стане важливим кроком для відновлення річкових екосистем, підвищення водної безпеки та адаптації водного сектору України до європейських екологічних стандартів.
Варто додати, що прийняття законопроєкту може мати важливі наслідки і щодо річок півдня Одещини, зокрема річки Сарати. Нагадаємо, що зараз ця колись повноводна ріка, яка бере початок у Молдові і протікає територією чотирьох громад Білгород-Дністровського району, знаходиться у жахливому стані. Окрім забруднення мотлохом, викинутим на береги місцевими жителями, річка захаращена кількарічним сухим очеретом, який комунальники у селищі Сарата просто скошують і укладають на дно. Окрім впливу на водність ріки, це становить серйозну пожежну небезпеку. Також у річку несанкціоновано виводять побутові стоки. Через це біля ріки, де могли б відпочивати люди, відчувається характерний сморід. Ще один фактор, який сприяє занепаду екологічного стану водного об’єкту – розорювання берегів. Луки, які мають виконувати функцію пасовищ, поступово намагають перетворити на сільськогосподарські землі, через що зникають джерела, які живлять водний потік.
У дописі Міністерства зазначається, що однією з головних проблем водного сектору сьогодні залишається стан малих річок. Понад 30% масивів поверхневих вод перебувають під негативним впливом через зарегульованість та зміну природних русел. Водночас чинна процедура демонтажу безхазяйних об’єктів, які перешкоджають вільній течії річок, є складною та тривалою, що ускладнює відновлення річкових екосистем і досягнення екологічних цілей, передбачених планами управління річковими басейнами.
Чи підтримає законопроєкт Верховна Рада і як швидко це відбудеться, дізнаємося згодом. Проте, у будь-якому випадку, реалізація майбутнього закону, як і усіх інших, багато в чому буде залежати від дій місцевої влади та населення. А з цим, як бачимо, проблеми є чималі.
Діана ГЕРГІНОВА