В Болгарії збирають матеріали для видання книги, присвяченої вісімдесятиріччю видатного уродженця Болградського району Ніко Стоянова
В січні цього року закінчився земний шлях великого болгарського поета, публіциста та перекладача, уродженця села Нова Іванівка Арцизької громади Ніко Стоянова. Наш видатний земляк зробив величезний внесок в літературу України, Болгарії та Молдови. Нижче видання «Південь сьогодні» ділиться біографією поета, опублікованою молдовським виданням TUK.
Ніко Стоянов народився 9 січня 1947 року в селі Нова Іванівка (Арцизький район, Одеська область, Україна). Свій життєвий шлях він почав з праці на робітничих посадах: працював трактористом, потім робітником на трубному заводі.
Пізніше вирішив здобути вищу освіту та закінчив Харківський державний університет за спеціальністю російська та українська філологія. У 1984 році пройшов спеціалізацію в Інституті підвищення кваліфікації в Софії, де вдосконалював володіння літературною болгарською мовою.
Після переїзду до Кишинева Ніко Стоянов працював учителем російської мови та літератури, був директором Кабінету письменників МРСР, а також редактором та старшим редактором у кіностудії «Молдова-фільм». У 1981–1984 роках він займався створенням кіножурналів та проявив себе як автор сценаріїв документальних фільмів. Особливе місце у його творчій біографії посідає стрічка «У зелених степах Буджака» (1982) – перший фільм, присвячений болгарам Молдови.
Вірші Ніко Стоянов почав публікувати ще у 1965 році. Його твори виходили болгарською мовою, а також у перекладах російською, українською, молдовською/румунською, естонською, вірменською, азербайджанською, турецькою, угорською та іншими мовами. Перша книга поета вийшла у Харкові 1973 року українською мовою, а дебютна збірка «Здрастуйте» була видана 1976 року, затвердивши автора як яскравого та самобутнього поета.
Ніко Стоянов залишив багату літературну спадщину – поезію та публіцистику, опубліковану більш ніж у 20 книгах. Серед них: «Здрастуйте», «Спасибі», «Від святого болю», «Дві кохання – одна батьківщина», «Я, болгарин…», «Сто сонетів», «Осінні суцвіття», а також книги та видання, присвячені бессарабській болгарській літературі: «Бессарабська болгарська поезія IX-XX ст.», «Бессарабська болгарська проза (IX-XX ст.)» та інші. Його поезія – це щирість, біль і гордість, глибока любов до болгарського коріння, до рідного Буджака та його людей.
1988 року Ніко Стоянов заснував у Кишиневі першу в Радянському Союзі газету болгарською мовою – «Рідне слово» і був її головним редактором. Видання замислювалося як майданчик для збереження культурної спадщини, передачі знань про минуле та сьогодення болгарського народу та об’єднання болгарських громад.
Ніко Стоянов перебував у Спілці журналістів та Спілці письменників, а також був удостоєний звання «Om emerit» – Заслужений діяч мистецтв Молдови (1995), був також відзначений високими нагородами, у тому числі «Знак честі президента Болгарії» (2003), медаль «Іван Вазов» (2007), медаль «Паїсій Хелєндарскі» (2008), національна премія за поезію «Аполлон» (Болгарія, 2014), позолочений знак Державного агентства у справах болгар за кордоном (2022), а також мав численні грамоти та відзнаки.
«Протягом останніх двадцяти років Ніко Стоянов здійснив одну зі своїх мрій – жити та працювати на батьківщині своїх предків. Як член Спілки болгарських письменників, він активно брав участь у творчому житті спілки, а також застосовував свої професійні навички як редактор у журналі «Читалище». До останнього подиху він намагався бути активним на літературній ниві, створюючи багато корисних контактів та дружби серед болгарських письменників», – пишуть у Культурно-освітньому товаристві зв’язків з бессарабськими та таврійськими болгарами «Родолюбец» (болгарія), у заходах якого поет брав активну участь.
У товаристві зазначають, що Ніко Стоянов помер у віці 79 років, ледь переступивши останній рік до свого вісімдесятиріччя. Вісімдесят поету виповнилося б 1 вересня 2026 року.
Разом із групою письменників, близьких соратників та друзів Ніко Стоянова товариство виступило з ініціативою на честь ювілею підготувати книгу, присвячену життю та творчості поета. Ідея полягає в тому, що ця книга не лише окреслить слід, залишений творчістю митця, а й слід, який він залишив у пам’яті своїх сучасників.
У товаристві звертаються до всіх, хто носить у собі спогади про особистість та творчість Ніко Стоянова і хотів би присвятити йому текст – вірш, спогад, есе, надати фотографії, розповісти про досвід спілкування з ним, про відгуки громадськості тощо.
«Сподіваємося на вашу чуйність, щоб книга стала гідним актом вдячності та даниною пам’яті Ніко Стоянова, як значного представника болгарської бессарабської діаспори», – зазначають у товаристві.
Бажаючих просять надсилати свої тексти та інші матеріали на адресу [email protected] до 30 червня 2026 року.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
