Коли в Україні колядують та щедрують
Важко уявити різдвяні свята без коляди. У Православній церкві нагадали, що святковий період триває не лише в день відзначення події Різдва Христового. За церковною традицією, цілих 12 днів – від Різдва до Богоявлення (від 25 грудня до 6 січня) – тривають святки, або святі дні. Детально про колядування та щедрування розповіли у Православній церкві України, передає видання «Південь сьогодні».
«Ми святкуємо і прославляємо прихід у світ нашого Спасителя та бажаємо нашим ближнім добра й миру, злагоди й добробуту, любові й радості. Бажаємо, з-поміж іншого, співаючи колядки, щедрівки, засівалки», – прокоментували у ПЦУ.
Як вважається, походження звичаю колядок та щедрівок є дуже давнім, але з прийняттям християнства він набув нового змісту та значення. Замість прославлення сонячного дня, який починає збільшуватися, прославляється народження Христа – Спасителя світу.
Святитель Іоан Золотоустий використовує образ «Сонця правди» для Христа і протиставляє християнське Різдво язичницькому святу сонця, а святий Августин пише: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, Xто те сонце сотворив».
Тож колядки співають на Різдво Христове. Є різні традиції початку колядування. Як пише Олекса Воропай в етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу», колядувати починають або вже у Різдвяний святвечір (24 грудня), або в перший день Різдва Христового, «після того, як у церкві скінчиться богослужіння». Колядують і діти, і дорослі, і дівчата, і хлопці – ніяких «заборон» щодо цього немає, абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім‘ям та родинам.
За тиждень після коляди, тобто напередодні Нового року, – Щедрий вечір. За православним календарем, 31 грудня – день преподобної Меланії Римлянки, а також Віддання свята Різдва Христового. Щедрують переважно дівчата (вочевидь, це пов’язано із вшануванням святої Меланії) – з вечора 31 грудня до півночі.
А 1 січня – день пам’яті святого Василія Великого, і саме «на Василя» є добра народна традиція «посівати» зерном, приказуючи: «На щастя, на здоров’я та на Новий рік, щоб родило краще, як торік – жито, пшениця та всяка пашниця… Дай, Боже!». Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, ласощами. А найщедріші дарунки діставалися тому, хто увійшов до оселі першим, тому посівали – із самого порання.
«Зауважимо, що колядки і щедрівки лунають протягом усіх різдвяно-новорічних свят: і на Різдво, і в день вшанування святої Меланії, і на Василя, і на Водохреща – і аж до Стрітення, що відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового, тобто 2 лютого. Тож колядуйте і щедруйте на здоров’я, прославляючи Народження Сина Божого та бажаючи людям довкола добра і миру!» – закликають у ПЦУ.
