Лірники та думи, колядування і вечорниці: як святкували Різдво на Одещині у XIX–XX століттях

Сьогодні, 25 грудня, українці відзначають Різдво. На Одещині у це свято унікально поєднувалися українські колядки, думи, музичні традиції лірників та родинні вечорниці. Як це було у XIX–XX століттях – розповіли у дописі Українського інституту національної пам’яті, передає видання «Південь сьогодні».

У XIX столітті Одеса та її передмістя були мультиетнічними і багатоконфесійними. Тут мешкали українці, євреї, греки, німці, молдавани, росіяни. Це створювало специфічне культурне середовище, де традиції Різдва адаптувалися під місцеві умови.

Хоча Центральна та Західна Україна відомі багатою вертеповою традицією, на Півдні немає достовірних архівних доказів, що вертеп був регулярним елементом святкувань у XIX–XX ст. Однак відомо, що народна музика, думи та обрядові пісні виконувалися на свята, можливо, навіть під час Різдва.

Лірники та думи

На Півдні України існували локальні школи лірників, зокрема в селі Коси Одеської області. Ці школи навчали гри на колісній лірі, кобзі та співу епічних дум, що зберігали історичну пам’ять та народні перекази.

Лірники виконували думи про героїчні події, соціальні теми та козацькі історії. Вони могли виступати на святах, що включали Різдво, хоча немає прямого документального підтвердження, що вони брали участь у вертепових дійствах.

Також на Одещині відомі були народні пісні та колядки, які виконувалися в родинному та сусідському колі. Ці звичаї зберігалися в селах Балта, Ананьїв, Саврань та інших населених пунктах.

Локальні традиції та святкування

Сім’ї збиралися на Святвечір, готували кутю, відбувалося колядування – пісні виконувалися по хатах та дворах. Місцеві громади, зокрема українські культурні товариства («Просвіта», «Громада»), організовували вечорниці та лекції, на яких могли звучати народні пісні та тематичні оповіді про Різдво.

Нині, у XXI столітті, в Одесі та навколишніх містах відбуваються різдвяні вертепи, концерти та колядки, що інтегрують історичні традиції і локальну музичну спадщину.

Особливості Одеського регіону

Багатомовність і мультикультурність вплинули на змішання українських колядок із грецькими, єврейськими та молдавськими елементами. Різдвяні пісні на Одещині поєднували епічну ліричну традицію з побутовими мотивами, що робило їх особливими порівняно із Центральною Україною.

Лірники, школи народної музики та культурні товариства створювали живий музичний та фольклорний контекст, який дозволяв відтворювати українську ідентичність навіть у портовому, космополітичному середовищі.

«Різдвяні традиції на Одещині — це поєднання локальної народної музики, сімейних колядок та сучасних ініціатив відродження фольклору. Хоча архівних свідчень про масові вертепи XIX–XX ст. немає, музична та обрядова спадщина регіону демонструє унікальність південноукраїнського культурного простору. Сьогодні Одеса та передмістя оживляють ці традиції через концерти, вертепи, колядки та освітні проєкти, що робить Різдво не лише святом релігійним, а й культурним символом українського Півдня», – пишуть в УІНП.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне, з допису УІНП – Одеса