«Він пішов добровольцем, ніхто його не змушував…»: на сесії Болградської міськради обговорювали питання щодо перейменування вулиці на честь Героя
Чергова сесія Болградської міської ради, яка відбулася 28 листопада, ознаменувалася цинічним та гучним скандалом. Вибухнув він під час розгляду першого питання, передає видання «Південь сьогодні».
Отже, першим депутати розглядали проєкт рішення, підготовлений на підставі рішення виконкому міської ради, підготовленого у липні поточного року. А саме йшлося про перейменування вулиці Садова в селі Залізничне на вулицю Дениса Проданова.
Як зазначила доповідачка – секретарка міськради Віра Ніколаєнко, відповідну заяву було розглянуто згідно регламенту, після чого були призначені терміни опитування жителів вулиці Садова з вказаного питання. За результатами проведеної роботи до виконкому було надане подання про перейменування вулиці.
Військовослужбовець підрозділу ТрО Денис Проданов загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку 16 листопада 2024 року. В селі Залізничне, по вулиці Садова, наразі проживають його дружина та діти.
А зараз повернімось до результатів опитування жителів Залізничного – фактично сусідів загиблого Героя. Участь в опитуванні взяли 77 людей. Більшість з них – 56, що зафіксовано у протоколі, пропозицію підтримали. Зазначимо, що вулиця Садова невелика. У цьому можна впевнитися, поглянувши на карту в GoogleMaps. Ми нарахували приблизно сорок будинків, серед яких, звісно, можуть бути і порожні. Тож можна стверджувати, що опитали всіх чи майже всіх дорослих мешканців, які, без сумніву, Дениса знали.
Як розповів перед голосуванням голова Громадської організації «Болградська Районна Спілка Ветеранів АТО» Іван Бодлєв, Денис Проданов був одним з перших добровольців, які на початку повномасштабного вторгнення прийшли до ТрО. З проханням назвати вулицю на честь загиблого побратима, який захищав Бахмут, воював на Сумському та Запорізькому напрямках, до ГО звернувся командир батальйону.
«Сержант Денис Проданов виконав дану ним присягу, на жаль, ціною свого життя. На вулиці Садова зараз проживають його двоє дітей та його дружина. І ми вирішили звернутися з проханням про перейменування, аби лишити їм пам’ять про батька та чоловіка», – зазначив Іван Бодлєв, додавши, що багато з присутніх депутатів-підприємців теж знали Дениса, співпрацювали з ним, тож знають, що він заслуговує на те, щоб вулицю назвали на його честь.
Від імені ветеранів та побратимів в залі виступив також військовослужбовець Євгеній Кальчев, який розповів про бойовий шлях Дениса, як людина, що цей шлях долала разом з ним.
Далі слово було надано жительці вулиці Садової Наталії Кальчевій, яка заявила, що від імені своїх сусідів вимагає надати результати опитування, аби вони мали змогу з ними ознайомитися. За словами Наталії, на вулиці 42 будинки, і, нібито, з кожного будинку збиралося по одному голосу. А Денис Проданов на цій вулиці, зокрема і на момент загибелі, не проживав.
«Вони на нашій вулиці ще півроку не живуть. Де він проживав, ну десь на вокзалі… Чому там не перейменовують? І потім, йому надані почесті на його батьківщині, а у нас в селі йому встановлено пам’ятник (йдеться про меморіальну дошку – Авт.). Він у нас не жив, ви розумієте?» – висловилася доповідачка.
На жаль розчути, як в цей момент коментують виступ з залу, на відеозаписі нам не вдалося. Але з трибуни Наталія відповіла, що на їх вулиці є й інші захисники, які зараз захищають країну.
Далі з зали також лунали коментарі на кшталт того, що сусіди тут «жили довго», а «вона вчора приїхала». «Хто він мені був?… Ми його не бачили жодного разу…» – ці викрики супроводжувалися оплесками.
Також хтось висловлювався щодо того, що Денис Проданов з Главан, і поховали його деінде, а «вулицю зараз перейменовувати тут».
«Він не будував цей дім, він купив цей дім… Він пішов добровольцем, ніхто його не змушував…» – виказав свої аргументи чоловік, який заявив, що на цій вулиці жили кілька поколінь його родини.
Зазначимо, що за інформацією наших колег, у залі були присутні рідні загиблого Героя. Але це не зупинило мешканців Залізничного, вони продовжували вправлятися в своїй цинічності. Фактично сесія перетворилася на акт знущання над родичами захисника та пам’яттю про нього.
Наприкінці один з депутатів запропонував відкласти вирішення питання до наступної сесії, а за цей час створити комісію, яка вивчить питання на місці. Проте більшу частину сказаного ним, на жаль, теж погано чути.
До речі, варто зауважити, що для таких випадків в залах, де проходять сесії, все ж, певно, мають бути додаткові мікрофони. Інакше відеозаписи втрачають свою інформативність.
За результатами голосування пропозицію про перейменування вулиці Садова на вулицю Дениса Проданова підтримали вісім депутатів. Ще вісім – утрималися, один – не голосував. Таким чином рішення не було прийнято.
Зазначимо, що не проголосували депутати, обрані від партій «ОПЗЖ», «За майбутнє» та ПП «Партія розвитку та соціальної справедливості».
За наданою нам інформацією, утрималися від голосування три депутата з самого Болграда, два – з Виноградівки, один – з Владичені та двоє – з Табак – села, де похований Денис Проданов.
Депутати звертатимуться до голови громади з прохання внести питання про перейменування вулиці в порядок денний наступної сесії. Проте кажуть, що не впевнені, що їхня пропозиція буде підтримана.
З усього вищесказаного виникає декілька питань.
Чому на сесії міськради не було взято до уваги опитування жителів Залізничного? Адже його нелегітимність не було доведено.
Чому голова Болградської міськради Сергій Димитрієв не нагадав мешканцям вулиці Садова села Залізничне, що у залі присутні родичі загиблого Героя та не закликав добирати слова у своїх виступах?
На нашу думку, суть навіть не в тому, перейменують вулицю на честь Героя чи ні. А у тому, що люди дозволяють собі цинічні вислови в адресу загиблого – «Він пішов добровольцем, ніхто його не змушував…», «Ми його не бачили жодного разу…», «Він у нас не жив» тощо.
Денис Проданов, як і сотні тисяч наших захисників, боронять кожного з нас, а не конкретний населений пункт. Вважаємо, що люди, які залишили своє звичне життя та пішли захищати Батьківщину, усі без виключення – Герої. І не важливо, де воїн народився та виріс.
З початку повномасштабного вторгнення дуже багато мешканців Болградської громади захищають Батьківщину від російської агресії. Є Герої України. Активно діє волонтерський рух. Але, на жаль, є й мешканці, для яких війни немає. І те, що сталося у Болграді, дуже тривожний дзвіночок…
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
