У Національному архіві Молдови зберігається справа про конфлікт між жителями Старої Некрасівки, який влада губернії розглядала п’ять років

Починаючи з 1840 року нащадки донських козаків, які після придушення Булавінського повстання пішли з Дону та оселилися на Кубані, почали перебиратися на Дунай. Тут, на території нинішніх України та Румунії, вони заснували кілька сіл, одне з яких отримало і досі має назву Стара Некрасівка. Ця назва і фігурує в архівах тих часів, розкиданих наразі в різних країнах.

Документ, про який піде мова нижче, журналісти видання «Південь сьогодні» побачили у Фейсбук на сторінці молдовського краєзнавця та фахівця з генеалогії Дмитрія Іванова. Тривалий час він зберігався у Центральному державному історичному архіві Молдовської ССР, зараз – у Національному архіві Республіки Молдова. Для Дмитра документ став випадковою знахідкою, зробленою під час пошуку інших історичних хартій.

Отже, прохання, адресоване 2 липня 1879 року губернатору Бессарабії, містить скаргу, підписану представниками двадцяти чотирьох родин зі Старої Некрасівки, які зазнають утисків від своїх односельців. Люди жаліються на те, що, проживаючи тут протягом сорока років, виконуючи всі свої обов’язки – як громадянські, так і податкові – наразі вони стикаються з тим, що їх хочуть віддалити та виселити з села. Щоб досягти своєї мети, їхні односельці не дають їм змоги навіть займатися домашніми справами, намагаються занапастити їхню худобу, не допускають їх у плавні для вирубки очерету. Губернатора вони просять розслідувати справу та сприяти їхній можливості знов повернутися до звичних справ – риболовлі та землеробства.

Документ підписаний від імені 25 жителів села, щодо яких зазначається, що вони неграмотні, а підписували від їхнього імені лише двоє людей, які мали змогу звернення прочитати. Підписи останніх, зроблені власноруч, стоять наприкінці листа.

Чим закінчилася ця історія, невідомо. Доступ до таких документів дослідники отримають за певну плату, тож безкоштовно діляться лише фрагментами. Але, згідно з примітками на титульному листі, справу було завершено 3 червня 1884 року.

Діана ГЕРГІНОВА

Головне фото – ілюстративне. Джерело – Вікіпедія.