У пониззі Дунаю живе птах, який вміє ходити лише вгору
«Ви коли-небудь бачили, як шматочок кори раптом… «ожив» і побіг вгору по стовбуру?» Таке питання своїм підписникам у Фейсбук поставив житель Балти Юрій Балагула, передає видання «Південь сьогодні».
І одразу ж на нього відповів.
«Якщо так, вітаємо – ви зустріли одного з найунікальніших, хоч і непомітних, птахів України. Знайомтеся, це Підкоришник звичайний (Certhia familiaris). Він – справжній майстер маскування, але його секрети варті того, щоб придивитися ближче», – зазначив любитель птахів, який майже щоденно ділиться у соцмережі своїми спостереженнями та фото.
Юрій також поділився і деякими фактами з життя цього непомітного птаха.
Отже, підкоришник фізично не вміє спускатися по дереву головою донизу, як це робить, наприклад, повзик. Його метод – почати з основи стовбура і короткими ривками, по спіралі, рухатися тільки вгору. Дійшовши до певної висоти, він просто перелітає на низ наступного дерева і починає все спочатку.
Триматися на вертикальних птаху допомагають: дзьоб-пінцет – тонкий і вигнутий, щоб делікатно «виколупувати» комах та павучків з найглибших тріщин кори; кігті-гаки – надзвичайно довгі та гострі, особливо на задньому пальці, які дозволяють йому триматися на стовбурі, мов скелелаз; хвіст-опора – жорсткий та загострений, щоб впиратися ними в стовбур.
Оскільки хвіст для підкоришника життєво важлива частина тіла, птах не може втратити його весь одразу. Еволюція вирішила це геніально: підкоришник линяє поступово, причому центральна, найважливіша пара пер випадає лише тоді, коли нові пера по боках вже майже відросли. Він ніколи не лишається без «страховки».
Підкоришники не будують гнізд на гілках. Їхній дім – це вузька щілина за клаптем відшарованої кори старого дерева або глибока тріщина у стовбурі. Це одне з найбільш прихованих та унікальних гнізд у світі птахів.
«Підкоришником» птаха прозвали за очевидну звичку все життя проводити під корою. Але є в нього й інша назва – «Пищуха» (або «пискавка»). Все через його тихий, але дуже високий і пронизливий «пі-пі-пі», схожий на писк миші. Якщо ви йдете зимовим лісом і чуєте тоненький свист, що ніби «їде» вгору по дереву – це точно він.
У фольклорі птах завжди виступає як «лісовий трудар» або «маленький санітар». Наші предки бачили, як він, мов невтомний дух лісу, без упину «ремонтує» та «чистить» дерева, дістаючи з-під кори шкідників.
Побачити його вважалося доброю прикметою – значить, ліс здоровий і перебуває під надійним «наглядом» своїх крихітних захисників.
На Одещині підкоришник зустрічається, зокрема, в пониззях Дністра і Дунаю.
А фото, використані в статті, Юрій Балагула зробив в Балті.
А вам траплявся десь такий птах?
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
