Як демонтаж гребель у межах Дунайського біосферного заповідника вплинув на навколишнє середовище

Греблі, які колись будували для водопостачання, зрошення чи гідроенергетики сьогодні нерідко завдають шкоди природі. День за демонтаж гребель (Dam Removal Day) – це міжнародна подія, що проходить 8 жовтня і привертає увагу до важливості відновлення та збереження вільнотекучих річок. Про це пише  Всесвітній фонд природи WWF-Україна, який реалізує програму з демонтажу старих і нефункціонуючих гребель у партнерстві з міжнародною програмою Open Rivers Programme, передає видання «Південь сьогодні».

Навіщо демонтувати греблі та повертати річкам їхню природну течію? 

1. Відновлення екосистем. Демонтаж гребель дає змогу річкам повернутися до їхнього природного стану, відновлюючи вільну течію та природну динаміку. 
2. Покращення міграції риб та гідробіонтів.Греблі часто стають серйозною перешкодою для міграції риб, зокрема таких видів, як лосось, форель та червонокнижні осетрові. Блокуючи природні маршрути, перешкоди на річках унеможливлюють вільне пересування вгору і вниз за течією, що критично важливо для розмноження, живлення та підтримання життєвих циклів цих видів. Крім того, греблі змінюють умови формування природних оселищ, що негативно позначається на біорізноманітті.
3. Поліпшення якості води.Будівництво гребель призводять до накопичення осаду та мулу, забруднюючі та органічні речовини, що погіршують якість води. Відновлення природної течії річки допомагає зменшити застій води та покращити її якість завдяки підвищеній аерації та природній фільтрації.
4. Мінімізація ризику аварій та затоплення.Старі або нефункціонуючі греблі можуть стати причиною аварій або проривів, що може призвести до серйозних збитків та загрози безпеці. Демонтаж таких гребель або споруд може зменшити ризик їхнього руйнування і, як наслідок, потенційно серйозних аварій та захистити населення та майно вниз по течії від можливих наслідків затоплення.
5. Покращення рекреаційних можливостей.Греблі змінюють природний вигляд річок і довколишніх ландшафтів, що часто негативно позначається на туризмі та відпочинку. Демонтаж цих споруд повертає річкам їхню природну красу та відкриває нові можливості для рекреації, туризму й активного відпочинку на природі.
6. Економічні переваги та перспективи. Демонтаж застарілих і нефункціональних гребель дозволяє заощадити значні кошти на їхньому обслуговуванні та ремонті. Водночас він відкриває нові економічні можливості – підтримку місцевих громад через розвиток екотуризму, відновлення рибальства. 

Міжнародний досвід звільнення річок від перешкод 

Сполучені Штати посідають провідні позиції у світі з демонтажу гребель. Лише з 1999 року в цій державі прибрали понад 1 700таких споруд. Ці ініціативи дали змогу відновити природні річкові екосистеми, покращити якість води та сприяли відновленню популяцій риб.

У Європі ж рух за демонтаж гребель (Dam Removal Movement) встановив рекорд у 2024 році – були демонтовані щонайменше 542 бар’єри. Це дало змогу відновити вільну течію понад 2900 км річок, що підсилює кліматичну стійкість, зміцнює водну й продовольчу безпеку та сприяє відновленню біорізноманіття.

Фінляндія стала лідером за кількістю демонтованих річкових бар’єрів – у країні в 2024 році прибрали щонайменше 138 перешкод. Показовим прикладом став 2024 рік в Італії: на річці Giovenco на ділянці завдовжки 11 км прибрали п’ять штучних бар’єрів. Крім того, чотири країни – Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія та Туреччина – уперше демонтували бар’єри на своїх річках.

Досвід України з демонтажу гребель та інших штучних перешкод на річках 

Всесвітній фонд природи WWF-Україна, починаючи з 2018 року, системно працює над відновленням вільної течії річок. 

У 2019 році на території української частини дельти Дунаю було реалізовано масштабний проєкт із демонтажу десяти застарілих гребель та пересипів на річках Когильник, Сарата та Кагач у межах Дунайського біосферного заповідника, що має міжнародне значення. Ініціатива координувалася WWF у Нідерландах і була частиною європейського руху Dam Removal Europe, спрямованого на ліквідацію старих дамб.

«Ці споруди були зведені ще за радянських часів для забезпечення доступу до місцевих об’єктів і колишньої очисної станції, а також для подачі прісної води на зрошення сільськогосподарських угідь. Проте схема виявилася неефективною в довгостроковій перспективі, і греблі були залишені напризволяще. Протягом десятиліть вони блокували водний потік, спричиняючи фрагментацію річкових середовищ, погіршення умов для міграції риб, засолення луків і деградацію нерестилищ. У результаті значно знизилося біорізноманіття» – розповідає Оксана Коноваленко, керівниця напряму «Вода»  WWF-Україна, кандидатка географічних наук.

Демонтаж гребель дозволив:

• відновити неперервність водного потоку та природні гідрологічні процеси;
• створити близько 20 км нових біотопів уздовж річок, включаючи заплавні луки;
• збільшити різноманіття риб і птахів;
• розширити площі пасовищ;
• посилити природний захист територій від повеней.

WWF-Україна у 2020–2022 роках здійснив демонтаж гребель, що більше не використовуються,  на струмках і річках басейну Черемоша в межах Національного природного парку «Верховинський». Ініціатива була здійснена в межах міжнародної програми Open Rivers Programme.

Було демонтовано 6 застарілих, нефункціонуючих гребель (кляуз):

• Баюрівка на річці Перкалаб, притоці р. Білий Черемош; 
• Гостовець на струмку Гостовець, притоці р. Білий Черемош;
• Лостунець на струмку Лостун, притоці р. Чорний Черемош;
• Добрин на струмку Добрин, притоці р. Чорний Черемош; 
• Медвежик на річці Шибений, притоці р. Чорний Черемош;
• Ґропинець на річці Шибений, притоці р. Чорний Черемош.
• Крім того, розчистили шлюзи кляузи Балтагора на р. Чорний Черемош, притоці р. Черемош, тим самим покращили пропускну спроможність для стоку і міграції біоти та наносів, що підтверджується постмоніторинговими дослідженнями.

Відновлення течії річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу дало змогу оживити ключові екологічні й гідроморфологічні процеси та створити нові оселища для риб. Демонтаж гребель також покращив загальний екологічний стан водойм і прилеглих територій, що підвищило туристичну привабливість Карпат.

У 2025 році WWF-Україна розпочав новий проєкт у Дніпропетровській області – підготовку до демонтажу двох застарілих гідроспоруд на річці Кам’янка. Для цього команда проєкту підготує повний пакет необхідної документації. Бар’єри, зведені ще у 1960–70-х роках, і досі перешкоджають вільній течії річки поблизу села Вільний Запорожець у Грушівській громаді. Проєкт здійснюється за підтримки міжнародної програми Open Rivers Programme. 

Важливо, що цю ініціативу активно підтримують мешканці громади. Попри близькість до зони бойових дій, вони докладають зусиль, щоб зберегти унікальні природні багатства свого краю.

Про Open Rivers Programme  

Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод – від гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд – переривають безперервність течії річок по всій Європі. Багато з цих конструкцій вже давно втратили своє призначення, але досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення частинок річкових наносів і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття. Наслідки – драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.  

Open Rivers Programme – це міжнародна програма, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок  збереження біорізноманіття. Програма була створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду «Аркадія» (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань.

Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Робота набуває різноманітних форм – проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям «Вода» WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров’я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус уваги – на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА