Лісові кошенята з Ізмаїла до Київського зоопарку не потрапляли: звідки вони взялися у місті

Сьогодні вранці журналісти видання «Південь сьогодні», посилаючись на публікацію еколога Івана Русєва, розповіли про лісових кошенят, яких невідомий чоловік підібрав після загибелі їхньої матері. У публікації ми, як і в дописі-джерелі, зазначили, що двоє з кошенят поїхали до Київського зоопарку, а ще троє будуть відправлені до Нацпарку «Тузлівські лимани».

Вже після обіду ми отримали від керівництва Київського зоопарку лист з вимогою спростувати опубліковану інформацію.

«Заявляємо, що зазначених дитинчат дикого кота до Київського зоопарку не надходило i не утримується. Iнформацiя, оприлюднена у вашому матерiалi, не вiдповiдає дiйсностi, вводить громадськiсть в оману та завдає шкоди дiловiй репутацii Київського зоопарку», – зазначається у листі.

Також автор листа, заступник генерального директора Сергій Харьков підкреслив, що КиївЗоо не приймав i не приймає дитинчат дикого лiсового кота.

«А що ж з кошенятами?», – запитаєте ви. Ми теж задалися цим питанням і вирішили одразу ж з’ясувати, звідки взагалі ці дитинчата взялися.

Розуміючи, що Іван Русєв ще може не володіти коректною інформацією, наші журналісти почали шукати, хто може знати про це в Ізмаїлі. І майже навмання (ну не зовсім, ясна річ) зателефонували директорці Ізмаїльської станції юних натуралістів Людмилі Філобок.

Почувши слова «лісові кошенята», Людмила Іванівна одразу відповіла, що малеча у них.

Отже, що відомо на поточний момент. Кошенят у кількості п’ятьох бешкетників підібрав біля залізничного переїзду чоловік, який проживає неподалік, після того, як працівники станції знайшли там мертву мати-кішку.

Рятівник тримав у себе малечу пару днів, годував та намагався прилаштувати туди, де про них піклуватимуться. До кого чоловік звертався з цього приводу, достеменно невідомо. Але працівникам «юннатів» про знахідку повідомили ізмаїльські зооволонтери, у яких він, можливо, теж просив допомоги. Хтось розповів, що двох кошенят, нібито обіцяв взяти Київський зоопарк, а іншим потрібна перетримка.

Але до Ізмаїльської станції юних натуралістів учора привезли усіх пятьох.

«Ми їх оселили у вольєрі. Ми їм сьогодні і оченята закрапували, і антибіотик давали. В них очі закислі, вони худенькі, животики здуті. Ще препарат від глистів дамо. Годуємо. Ми їх підтримаємо, щоб вони набралися сил, і віддамо до Тузлівських лиманів», – розповіла Людмила Іванівна про нових підопічних.

На питання, чи це точно лісові кошенята, наша співрозмовниця відповіла ствердно.

«Точно. Вони шиплять, кидаються, до рук не даються. Я їх у рукавичках ловила, щоб дати ліки. Вони кусаються, дряпаються. Цікаво, що поставили їм лоточок, і вони там усі свої справи роблять. Риються там… Ну це коти, вони культурні», – сміється керівниця закладу.

Проте, Людмила Іванівна каже, що приручити цих червонокнижних тварин неможливо. Тому у Тузлівських лиманах їм буде найкраще. Саме через це вона й зателефонувала керівниці Нацпарку Ірині Вихристюк. Ірина одразу погодилася забрати кошенят, однак спочатку мова йшла про трьох, адже ще двох, нібито, мав забрати зоопарк. Власне тому й вийшла вся ця плутанина.

Як живуть зараз кошенята, можна побачити на фото, які нам надіслала Людмила Іванівна.

Діана ГЕРГІНОВА