Як Румунія виявляє російські дрони на Дунаї та чим військові можуть їх збити
Коли росія відправляє рої дронів-камікадзе для атаки на Українське Подунав’я, румунські радари та радари союзників НАТО, розміщені в країні, зазвичай виявляють цілі задовго до того, як вони досягають берега. Про це пише HoteNews.ro, передає видання «Південь сьогодні».
«Раннє виявлення дозволяє винищувачам вчасно злітати для перехоплення, а наземним системам протиповітряної оборони переходити в бойову готовність, і цей сценарій покращується останніми роками. Однак тепер Румунія також має закон, який дозволяє збивати дрони, як це зробила Польща в середу», – зазначають журналісти.
У середу вранці Польща перехопила та збила кілька російських безпілотників, що стало першим випадком з початку війни, коли Варшава завдала удару по цілях у своєму повітряному просторі.
У випадку Румунії, російські атаки на українську портову інфраструктуру на Дунаї неодноразово призводили до виявлення російських безпілотників на румунському кордоні, а деякі безпілотники також входили в національний повітряний простір і навіть розбивалися на території країні. Під час жодної з цих атак румунські чи натівські ВПС не вступали в бойові дії з цілями, хоча їх виявляли та контролювали.
Окрім логістичних та технічних, пов’язаних з виявленням таких цілей, була й бюрократична перешкода: Румунія не мала законодавства, адаптованого для перехоплення безпілотних літальних апаратів у мирний час. Лише нещодавно було прийнято цей закон , який чітко встановлює перелік заходів, які можуть вживати збройні сили.
«Закон дозволяє нам знищувати безпілотні літальні апарати, але як крайній захід. Найважливіше – захистити життя людей, переконатися, що дрон не становить небезпеки, не має ворожої траєкторії, і якщо ми його зіб’ємо, він не впаде на будинки людей», – пояснив HotNews.ro військовий з Міністерства національної оборони .
У цьому випадку румунські війська, після виявлення дронів та їх відстеження, мають процедуру запуску винищувачів у повітря – або румунських F-16, або літаків партнерів НАТО, які прибувають до Румунії на ротаційній основі.
Літаки, підключені до мережі діючих військових радарів, визначають місцезнаходження безпілотного літального апарата, встановлюють радіозв’язок та намагаються його ідентифікувати. Вони перехоплюють літак і можуть вести попереджувальний або «руйнівний» вогонь. Водночас «руйнівний вогонь» можуть також здійснюватися «наземними системами протиповітряної оборони».
«Літак без пілота на борту, який незаконно перетинає державний кордон Румунії та здійснює політ у національному повітряному просторі без дозволу, може бути знищений, нейтралізований або його політ може бути взято під контроль», – йдеться у тексті нещодавно затвердженого закону.
Однак проблемою є раннє виявлення російських безпілотників, а також їх постійне відстеження за допомогою радіолокаційних систем. Спочатку, коли росія почала атакувати Україну на Дунаї, російські безпілотники навіть падали на територію Румунії, про що армія не знала аж до завершення атак.
Безпілотники Shahed 136 відносно невеликі та їх важко «помітити» на радарі, особливо враховуючи те, що вони літають досить повільно та на досить низьких висотах. Крім того, вони також представляють собою різновид асиметричної загрози: це відносно дешеві та прості системи, які насправді не хочуть або не можуть собі дозволити збивати дорогими ракетами вартістю мільйон євро.
Наразі дрони, запущені росією в бік України, часто помічають над Чорним морем з відстані кількох десятків кілометрів від берега, з району острова Зміїний або навіть далі. Порівняно з минулими роками, ситуацій, коли атакуючі дрони помічають пізно або взагалі не помічають, більше не існує, особливо в районі над Чорним морем.
Відстань по прямій від острова Зміїний до Суліни становить приблизно 44 кілометри. За максимальної швидкості дронів Shahed 136 це означає, що безпілотний літальний апарат досягне прикордонної зони з Румунією майже за 15 хвилин. Майже всі дрони, що використовувалися під час атак останніх двох років, були помічені та відстежені на радарах румунських сил.
Краще виявлення також стало можливим завдяки тому, що союзники НАТО розмістили високопродуктивні радіолокаційні системи в районі Добруджі.
«Наприклад, Іспанія має загін під назвою «Тигр», дислокований у нашій країні , який експлуатує далекобійний тактичний радіолокаційний стан AN/TPS-43M. Радар тривимірного типу з дальністю виявлення 450 кілометрів.
США також надають радіолокаційні системи в цей район, розгорнувши систему Sentinel у 2024 році разом із пусковими установками Avenger з ракетами Stinger для протиповітряної оборони дуже малої дальності. Фактично, Румунія придбає чотири такі радіолокаційні системи Sentinel (AN/MPQ-64 F1). За даними Міністерства національної оборони, цей тип радара покращить спостереження за повітряним простором, особливо проти безпілотників.
А також, за допомогою союзників, НАТО розгорнуло в серпні 2024 року з Італії в Каталої, Тулча, 3D-радар Lanza LTR-25 з дальністю виявлення близько 450 кілометрів», – пишуть наші румунські колеги.
Окрім цих радіолокаційних систем, Румунія покладається на національну систему моніторингу повітряного простору, яка має кілька типів радарів, 2D та 3D, стаціонарних та мобільних, що можуть сканувати та відстежувати повітряний простір на дуже великих відстанях.
Найсучаснішими та найпростішими радарами є стаціонарні 3D AN/FPS-117, п’ять з яких Румунія використовує, а також мобільні TPS-77, яких також п’ять в експлуатації. До них додаються численні старіші радянські радари, а також мобільні системи заповнення прогалин TPS-79.
Для кращого моніторингу району Дельти та кордону з Україною в цьому районі розгорнуто мобільні радіолокаційні системи, щоб краще «бачити» на низьких висотах, де літають російські безпілотники.
Найбільш підходящим радаром для такої місії є радар Gap Filler / TPS-79, мобільний 3D-радар, здатний працювати в агресивному електромагнітному середовищі та з екстремальними перешкодами. Це радар, який відстежує повітряний простір на 360 градусів, може контролювати повітряний простір на висоті до 10 000 метрів та має дальність дії понад 190 км. Радар є дуже мобільним, його можна встановити менш ніж за 60 хвилин і він є ідеальним рішенням для моніторингу району Дельти, не розташовуючи його в безпосередній близькості від небезпечних районів, де відбуваються російські атаки.
Ще один радар, який можна було б перемістити в цей район, – це мобільний тривимірний ТПС-77. TPS-77 працює на дальності 470 кілометрів та на висоті до 30,5 кілометрів на частоті 1215-1400 МГц (D/L). Однак радар охоплює лише частину неба, він не забезпечує 360-градусного покриття.
За допомогою яких зенітних систем Румунія могла б боротися з російськими безпілотниками?
Протиповітряна оборона Румунії не є розгалуженою чи особливо складною, наразі вона являє собою поєднання наступних систем:
- сучасні системи – системи Patriot та літаки F-16, які можуть виконувати місії з цією метою з ракетами AIM 120 AMRAAM та AIM-9X/M Sidewinder.
- старіші, але модернізовані системи – ракетний комплекс Hawk, гармати Oerlikon або броньовані машини Cheetah із зенітними гарматами.
- старі радянські системи: ракети ОСА, Стріла, Куб або Волхов або зенітні гармати.
Окрім цих національних систем, у країні також є кілька союзних систем, які можуть втрутитися: система Mamba (SAMP-T) з ракетами Aster, доставлена Францією, американські системи Avenger або протибалістична система Aegis Ashore від Девеселу.
Найпотужнішими системами, які Румунія може використовувати для збивання російських безпілотників, є винищувачі. За даними джерел HotNews, саме вони першими піднімаються в повітря, коли російські безпілотники виявляються на радарах.
Літаки мають змогу ідентифікувати та відстежувати цілі й перебувають на передовій, коли справа доходить до їхнього бою.
Румунія на своїх літаках F-16 має у своєму розпорядженні два типи ракет. AIM-120 AMRAAM у варіантах C7 та C8 – це радіолокаційні ракети для ураження на великій відстані, до 90 км. Вони також є найсучаснішими та найдорожчими ракетами в арсеналі та навряд чи будуть використані проти невеликих, дешевих безпілотників.
Румунські F-16 також несуть інфрачервоні ракети AIM-9X, які наводяться за тепловою сигнатурою цілі. Ракети призначені для ближнього бою, де пілот навіть має візуальний контакт з ціллю. Найімовірніше, такі ракети будуть використані проти безпілотників, таких як Shahed-136, повідомляють HotNews.ro військові джерела.
Літаки F-16 також можуть вести бій з російськими безпілотниками за допомогою бортових гармат: F-16 має 20-мм гармату з боєзапасом близько 500 снарядів.
Що стосується наземних зенітних систем, які має та може використовувати Румунія, то вони бувають кількох типів. «Патріот», найновіша та найдорожча система в арсеналі румунської армії, має ракети та охоплює дуже великі дальності, але вона розроблена для ураження цінних цілей, а не для перехоплення таких безпілотників.
Аналогічно, ракетна система Hawk більше розроблена для більшої дальності та проти цінних повітряних цілей, літаків, гелікоптерів або ракет.
Найбільш придатними системами боротьби з безпілотниками, які має Румунія в районі Дельти, є самохідні системи Ghepard або стаціонарні зенітні гармати Oerlikon.
Румунія є однією з небагатьох держав світу, що має річкову флотилію, а та, що на Дунаї, вважається найпотужнішим річковим підрозділом у Європі, навіть якщо мова йде про досить старі кораблі, навіть якщо вони були модернізовані, пояснив начальник штабу Військово-морських сил у нещодавньому інтерв’ю для HotNews.ro .
«Ми унікальні в Європі. Ближній бій продемонстрував життєздатність та надійність такої структури. У нас є річкова флотилія, що складається з 20 бойових одиниць», – сказав віце-адмірал Міхай Панаїт.
Він каже, що існує програма модернізації кораблів, а також озброєння на борту річкових суден для боротьби з конфліктом у Дунайському районі.
«Ми модернізували два монітори, вони як нові кораблі. Третій монітор, монітор номер 47, цього року проходить модернізацію. П’ять броненосних крейсерів були модернізовані, і в нас є інтенсивна програма модернізації для 12 річкових крейсерів. У нас чудова вогнева міць», – сказав Панаїт.
Проте, наскільки корисні кораблі на Дунаї проти атак дронів-камікадзе, сценарію, з яким українські порти на Дунаї постійно стикалися протягом усієї війни?
«Уся артилерія, яка є в нас на борту, від 14,5-мм кулеметів, спарених або зчитаних, корисна проти цих безпілотників. У нас також є 30-мм гармати, 100-мм гармати, вони є важливими. У нас також є ці ПЗРК (переносні зенітно-ракетні установки), ми також беремо участь у національній програмі придбання наступних поколінь зенітних ракет малої дальності», – відповів віце-адмірал Панаїт.
Однак, слід зазначити, що незалежно від того, чи йдеться про річкові монітори, броненосні крейсери чи патрульні кораблі, усі вони мають зенітні гармати, які наводяться вручну, а не за допомогою радара.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
