В Одесі попрощалися з курсантами Інституту Військово-морських сил, які загинули внаслідок дронового удару в районі Вилкового
В Одесі біля Будинку офіцерів відбулося прощання з полеглими захисниками України, курсантами 4-го курсу Інституту Військово-морських сил. Як повідомляє кореспондент «Думської», в останню путь Героїв прийшли провести сотні одеситів: родичі, друзі та однокурсники, передає видання «Південь сьогодні».
Всі троє — Іван Бондаренко, Микита Ластовицький та Олександр Попов — загинули 28 серпня, виконуючи свій обов’язок, в результаті удару ворожого безпілотника в районі міста Вилкове.
«Сьогодні ми відправляємо на небеса ангелів. І їхня мужність, їхня готовність захищати Батьківщину — приклад для всіх нас. Бути курсантами сьогодні — це мужність і відвага, це означає бути на передовій у служінні рідній землі і бути готовими до самопожертви заради свободи і миру в Україні», – промовив у своєму прощальному слові військовий капелан Василь Вирозуб.
Уродженцю Сарати Івану Бондаренку у вересні мав виповнитися 21 рік. Він з юності обрав шлях служіння країні. Його друзі та викладачі відзначали наполегливість, дисципліну та ініціативність курсанта. Іван поєднував теоретичні знання з практичними навичками, користувався авторитетом серед товаришів, був справжньою душею колективу. Мріяв досягти висот у військово-морській справі і йшов до своєї мети рішуче, залишаючись сильним і цілеспрямованим.
Миколаївцю Микиті Ластовицькому було 25. До вступу в інститут проходив службу в одній з частин ВМС України й брав участь у боях за Маріуполь. Друзі та колеги згадують його як людину з великим серцем, відданого чоловіка і люблячого батька чотиримісячного Артема. Микита виділявся високою мотивацією, ініціативністю і нестандартним мисленням. Він прагнув допомагати товаришам і вдосконалювався у вивченні матеріальної частини служби на кораблі.
21-річний Олександр Попов розпочав свій шлях ще в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, а потім продовжив навчання в інституті ВМС. Викладачі та товариші по службі згадують його як дисциплінованого, цілеспрямованого і відповідального курсанта. Олександр виявляв щирість і відкритість до людей, завжди вмів підтримати й вислухати товаришів.
Після церемонії панахиди труни з Героями були накриті державними прапорами України й відправлені до місць поховання.
Вічна пам’ять і слава Героям!
Фото – Думська
