Об’єктивом, словом, хореографією: історія юної зірочки із Рені
17:50 06/07/2025
Валерія Лукіянчук – дівчинка з мальовничого міста Рені, вирізняється не лише старанністю, дисциплінованістю та працелюбністю, а й багатогранними талантами, що вже сьогодні здобувають визнання на всеукраїнському та міжнародному рівнях.
Як ми раніше писали, вона стала переможницею національного етапу престижного міжнародного конкурсу «Дунайський митець – 2025» в номінації «Фотографія». Нагадаємо: конкурс проводиться під егідою Міжнародної комісії з захисту річки Дунай в усіх країнах басейну.
3 липня 2025 року в Ренійській міській раді заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Олег Чижик, начальник відділу техногенно-екологічної безпеки та управління інфраструктурою Віктор Валюх, а також Ренійський міський голова Ігор Плєхов урочисто привітали Валерію з перемогою та вручили планшет у брендовій Дунайській сумці.
Робота Валерії тепер представлятиме Україну на міжнародному етапі конкурсу! Там її фотографію оцінюватиме міжнародне журі, до складу якого входять представники всіх країн-учасниць Міжнародної комісії із захисту річки Дунай. Результати міжнародного етапу будуть оголошені у грудні 2025 року.
З колиски до сцени: перші кроки в мистецтві
Знайомство Валерії зі світом мистецтва розпочалося змалечку — ще з пелюшок вона перебувала в атмосфері творчості, адже її мама працювала в Центрі позашкільної освіти «Перлина». Саме там, у п’ятирічному віці, Валерія почала займатися у хореографічному гуртку «Казка» під керівництвом Світлани Асаржи, а вже у шість років приєдналася до театрального гуртка «Смайл», керівником якого є Ольга Слабошвицька.
Участь у цих колективах подарувала Валерії безцінний досвід. Вона, як учасниця колективів, неодноразово ставала призеркою конкурсів та фестивалів різного рівня – від місцевих до міжнародних. Особливі емоції у Валерії викликали поїздки на міжнародні конкурси, адже це неймовірне відчуття – стояти на сцені і представляти свою країну.
Так, у складі колективу «Казка» Валерія брала участь у Міжнародному фольклорному фестивалі «Босилеградський край співає та танцює» (м. Босилеград, Сербія), фестивалі «Чушка пръжка» (Боровець, Болгарія) та Міжнародному Європейському фестивалі-конкурсі творчості та мистецтв «European Kiten Awards 2024» (м. Кітен, Болгарія), де колектив здобував почесні перші місця. Театральний гурток «Смайл» також неодноразово ставав призером різноманітних конкурсів, двічі поспіль здобув перше місце на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Славянски венец» у Варні (Болгарія).
Цей досвід, за словами Валерії, формує в ній дисципліну, відповідальність та розуміння того, що успіх колективу залежить від зусиль кожного. Вона щиро вдячна своїм педагогам Світлані Асаржи та Ользі Слабошвицькій за вдосконалення вмінь.
Успіх у сольних виступах
З часом у Валерії виникло бажання спробувати себе в сольних виступах в театральному мистецтві, що було цілком природно. Під керівництвом Ольги Слабошвицької вона активно працювала над подоланням цього виклику, готуючи моновистави для різних конкурсів. І кожен такий виступ мав успіх.
Особливо плідним став 2025 рік. Валерія стала володаркою Гран-прі ХІ регіонального фестивалю театрального мистецтва «Театральний сезон-2025» у номінації «Художнє читання». До її творчої скарбнички також увійшли перші місця у Міжнародному фестивалі-конкурсі «Слов’янський вінець» у Варні (Болгарія), Всеукраїнському конкурсі читців «Поетичне розмаїття весни» та Всеукраїнському театральному конкурсі ім. Марка Ентіна «Лимонад» у номінації «Театр одного актора». Режисер останнього конкурсу зазначив у рецензії: «Юна актриса має акторський дар. І це видно у кожній сказаній фразі, у кожній інтонаційній паузі, в яскравому емоційному забарвленні кожного епізоду, чіткому відчутті та передачі інтонаційного характеру патріотичного твору». Такі слова, безумовно, надихають Валерію і є потужним стимулом для подальшого розвитку.
Фотографія як шлях до самопізнання
Валерія – дитина різностороння. Окрім активної участі в шкільному житті Ренійського ліцею №2, культурно-мистецьких заходах громади, вона захоплюється фотографією. Кілька років тому Валерія почала займатися в гуртку «Цифрова фотографія». Наставниця Ірина Тимошевська вбачає у цьому хобі Валерії шлях до самопізнання, розвитку естетичного смаку та формування унікального світогляду.
Валерія вчиться бачити красу в деталях, ловити моменти та розповідати історії без слів.
«У її скарбниці досягнень вже чимало призових місць, – розповідає Ірина Тимошевська, – У 2023 році робота Валерії «Вплетені символи незламності духу» стала однією з абсолютних переможців – володаркою Гран-прі Всеукраїнського етапу конкурсу «Переможна марка юних натуралістів», який полягав у створенні натуралістично-патріотичної марки та в заохочені молоді до підняття національного духу.
За підсумками Всеукраїнського заочного конкурсу робіт юних фотоаматорів «Моя країна – Україна!» у 2024 році фотороботи Валерії посіли ІІ та ІІІ місця у номінаціях «Пам’ятки архітектури» та «Живий світ», а у 2025 році Валерія нагороджена дипломом ІІ ступеня за фотороботу «Мальовнича перлина» у номінації «Пейзаж» на всеукраїнському етапі.
У 2024 році у Всеукраїнському етапі гуманітарного конкурсу «Космічні фантазії» в номінації «Комп’ютерна графіка» Валерія отримала диплом І ступеня. У 2024 році робота «Фарби єдності» здобула І місце в обласному заочному відкритому конкурсі юних фотоаматорів «Фото-бліц» у номінації «Жанрове фото», а у 2025 році фоторобота «Свобода розправляє крила» зайняла ІІ місце.
У 2025 році Валерія вперше взяла участь у Відкритому обласному конкурсі з інформаційних технологій для учнівської молоді «IT_TEEN_ZP» (м. Запоріжжя), де її фотороботи посіли ІІ місце. Фоторобота «Сила у ніжності» зайняла І місце у Всеукраїнському мистецькому конкурсі «Незламні жінки України-2025». Валерія також отримала диплом І ступеня у Всеукраїнському багатожанровому конкурсі «Різдвяно-новорічний вернісаж» у номінації «Цифрова фотографія».
Важливим досягненням Валерії стала перемога в номінації «Фотографія» на національному етапі престижного міжнародного конкурсу «Дунайський митець – 2025», який проводиться під егідою Міжнародної комісії із захисту річки Дунай».
Натхнення та мрії
Успіхи зірочки із Рені демонструють, що навіть у юному віці можна досягти результатів, якщо наполегливо працювати, не зупинятися на досягнутому. І, звісно, бути вдячним своїм наставникам, адже саме вони допомагають розкривати таланти та вдосконалювати вміння.
Валерія надихається людьми, відданими своїй державі. Особливу гордість для неї становить її тато – захисник України, який добровільно пішов до ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення. Саме завдяки татові, як каже Валерія, вона прагне бути гідною донькою, гідною українкою.
Головна мрія Валерії – це, звісно, мир в Україні: щоб усі захисники повернулися додому живими та здоровими, щоб всі могли жити в спокійній і процвітаючій країні. Щодо творчості, то Валерія мріє продовжувати розвиватися в акторській майстерності та фотографії. Хоче навчатися, освоювати нові техніки, брати участь у ще більших і важливіших проектах. Мріє, щоб її роботи надихали людей і розповідали світу про красу та силу України. Хоче, щоб її мистецтво було дійсно корисним і щось змінювало на краще
