В Ізмаїлі може з’явитися нова місцева пам’ятка: фінансуванням немовбито цікавляться два політичні ігроки

В Ізмаїлі може з’явитися бронзова скульптура, що надихатиме буджакців на нові звершення у праці, фізичній культурі, мистецтві. Про це на своїй сторінці в Фейсбук розповів керівник Асоціації велосипедистів Ізмаїла Ігор Сарвіров, передає видання «Південь сьогодні».
«Мотиваційним фундаментом буде залучення широких верств мешканців регіону до ЗСЖ – здорового способу життя! А єднатиме всіх любов до велосипеду – двадцяти п’яти його спортивно-змагальних «реінкарнацій», та як до найрасповсюдженішого у світі транспортного засобу. Гасло такої композиції буде «Загартовуй тіло й дух – допоможе велорух!» – зазначив автор.
За його словами, місце для скульптури гарту тіла й духа – також дуже символічне. Встановити її планують «під дубом», де чотири рази на тиждень збираються ізмаїльські велосимпатики для спільних тренувань та велопоходів.
«Поруч колись був бронзовий пам’ятник імперської історії…» – додав активіст.
Ідея сама по собі цікава, з цим не посперечаєшся. Адже йдеться про нову місцеву пам’ятку, до створення якої можуть бути дотичні багато ізмаїльців. Хоча б тим, що вони тим чим іншим чином просто підтримують велоспорт. Бо скульптор працюватиме над створенням фігури абстрактного велосипедиста, а не якоїсь окремої особистості. І «святе місце» порожнім не залишиться.
Але є й інше важливе питання. Це фінансування проєкту. Як зазначив у коментарях Ігор Сарвіров, планується створення невеличкої скульптури вагою 24 кілограми. Її хочуть встановити у повоєнний час до проведення в Ізмаїлі етапу Кубка України з шосейного велоспорту. Такий захід, з його слів, планувався на 2022 рік, але завадило повномасштабне вторгнення.
Так от, щодо фінансування. Зрозуміло, що бронза не коштує копійки. Плюс проєкт, монтажні роботи, інші витрати. Проте, автор запевняє, що гроші знайдуться. Адже, увага, у цьому «є зацікавленість у двох учасників майбутнього виборчого процесу…».
А зараз питання: у нас все так добре, що ми вже до виборів готуємося? Нібито ні… Але хтось вже готує чергову «гречку», але цього разу вже для більш молодого покоління.
До речі, один з коментаторів допису виказав думку, що ця скульптура стане пам’ятником велосипедистам, які постраждали від відсутності велодоріжок. А інший співрозмовник додав, що останніх в місті «нуль кілометрів».
На що Ігор Сарвиров відповів, що наявність і підтримання у належному стані велодоріжок – це прерогатива владних інституцій міста.
Що ж, необхідність велодоріжок в місті – це теж беззаперечне твердження. Але зрозуміло, що під час війни їх облаштовувати не будуть. А от те, що інфраструктура, яка в Європі є звичним елементом міських пейзажів, в нас стає інструментом передвиборчої агітації… Ну не дуже приємно.
Діана ГЕРГІНОВА