Одеський історик розповів про свій досвід відвідування ТЦК та проходження медкомісії до служби у ЗСУ
Історик та представник історико-топонімічної комісії в Одесі Олександр Бабіч наразі є військовослужбовцем ЗСУ, куди він вступив добровольцем на початку цього літа. Про свій досвід спілкування із співробітниками Територіального центру комплектування та соціальної підтримки та проходження медкомісії історик поділився на початку червня у своїх соцмережах, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Олександр Бабіч розповів, що серед усіх присутніх на медкомісії був єдиним добровольцем – решту чоловіків привезли мобільні групи ТЦК:
«Бачив всі стадії їх поведінки від агресії і відчаю, до прийняття вже коли ми разом поїхали на аналізи і флюорографію. Бачив, як співробітники Приморського ТЦК тримають цю агресію і не реагують на відверте хамство», – зазначає історик.
Також Олександр зауважив, що обидва військових, які займалися його документами, мали важкі поранення: один зі співробітників мав ампутацію, а інший – сталеву пластину в голові й численні уламкові (поранення – Авт.). Крім того, у складі мобільних груп теж майже всі військові пройшли фронт та мали поранення.
З усіх військовозобов’язаних, яких відправили здавати відповідні аналізи під час медкомісії, Олександр Бабіч був єдиним, у кого не забрали телефон:
«З медкомісії на території ТЦК повезли до звичайної лікарні на аналізи, кардіограму та флюшку (флюорографію – Авт.). Я був один в лікарні з телефоном, у всіх 24-х інших їх відібрали».
Тоді, аби зв’язатися з рідними, чоловіки просили по допомогу в історика. Так і почалося знайомство. Один з них у той день просто вийшов до магазину по хліб, а вже через декілька днів їхав з валізами на навчання:
«Спочатку попав на очі незграбний чоловік мого віку. Абсолютно розгублений. «Вийшов за хлібом, а тут….» Я дав йому подзвонити, і він заспокоїв жінку. Через декілька днів зустрів його на вулиці (ми майже сусіди). Він вже стояв з валізою: «Направили в учебку зв’язку. Я інженер за фахом» «Удачі!» – переповів представник історико-топонімічної комісії.
Інший новий знайомий Олександра приїхав до Одеси зі Львова – хотів зробити у місті татуювання. Історик припускає, що він також відправився до війська. Однак були й ті, хто спромігся втекти з лікарні під час медкомісії:
«Він, як і всі інші, як я розумію, після того, як пройшли всі кабінети, були погодовані і поїхали до війська відразу з ТЦК. Троє з нашої групи втікли з лікарні. Військові відреагували спокійно: «Напишемо рапорти. Тепер у них почнуться проблеми».
Олександр Бабіч впевнений, що майже всі, хто був у їх групі, служитимуть добре, і єдине про що шкодували – це незакінчені справи:
«Майже всі, хто був в нашій групі будуть служити нормально. Я бачив це по їх очах і по тому, що вони говорили сидячи на ганку лікарні. Шкодували, що не встигли зібрати речи та закрити справи… Ну, то теж якось само по собі закриється. Як у мене. Я встиг, майже все…»
Як пізніше ділився історик, до доєднання до лав ЗСУ він готувався декілька місяців, а саме рішення було виваженим та раціональним. Наразі Олександр Бабіч знаходиться у навчальному центрі та охоче ділиться своїми спостереженнями, які стосуються побуту, харчування тощо, на своїй сторінці у Фейсбук.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з соцмереж Олександра Бабіча
