Як одесити змінилися за час повномасштабної війни та чого очікувати цьогорічного пляжного сезону – розповів Олег Кіпер

Начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер в інтерв’ю для «Главкома» розповів про особливості минулого та майбутнього пляжного сезону в Одесі, а також про зміни, які відбулися в мешканцях міста за період повномасштабного вторгнення, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Посадовець розповів, що цьогоріч підхід до пляжного сезону залишається таким же, як і минулого – виваженим. Торік сезон був відкритий на пляжах Одеси наприкінці літа, коли рівень води спав після підриву дамби Каховської ГЕС, та були доступні для відвідування шість пляжів:
«Ми розуміли, що не зупинити потік людей, який в Одесі був тоді. Тому, щоби їх убезпечити, відкрили шість пляжів, які регулярно обстежували і запрошували туди сім’ї наших військових для оздоровлення. Тобто ми запросили людей лише на ті пляжі, які обстежили і які неподалік від укриттів розташовані. Складно утримати людей з мільйонного міста, щоби вони не пішли на море».
Олег Кіпер зазначив, що минулого року безпосередньо на одеських пляжах від мін жителі не постраждали, однак такі випадки були в області на заборонених для купання пляжах:
«Були випадки в області, за містом, у закритих необстежених зонах, на закритих пляжах. Знаю, що поблизу Затоки був випадок, коли з Донеччини приїхали люди, пішли купатися і, дійсно, там підірвалися. Але це був випадок на закритому для купання пляжі, який ніхто не обстежував. Саме тому ми підняли минулого року питання необхідності обстеження пляжів, зведення навколо них якихось огороджень, щоби міни не запливали».
Тож, цього літа за сприятливої погоди та, відповідно, військової ситуації, що дозволятиме мешканцям оздоровлятися на морі, намагатимуться також облаштувати безпечні місця для купання.
Однією з найбільш помітних змін в одеситах керівник Одеської ОВА зазначив перехід на державну мову. Олег Кіпер поділився, що в Одесі він прожив багато часу, закінчував школу, і раніше, 10-20 років тому, часто спостерігав певне неповажне ставлення до україномовних людей, тим часом як зараз навіть у приватній розмові мешканці переходять на державну мову:
«Якщо раніше тих, хто спілкувався українською мовою, «суржиком», називали «колгоспниками» чи селюками, то сьогодні заходиш у магазин, чуєш, як люди між собою спілкуються українською. Раніше такого я взагалі не чув. Коли тобі в тих же магазинах відповідають російською на звернення українською – дуже рідко коли чую. Тобто з власних спостережень скажу, що української мови набагато більше, ніж було 10, чи тим більше 20 років тому».
Звісно, на мовний фактор одеситів також могли вплинути переселенці з інших регіонів України, кількість яких, за словами посадовця, зросла у місті на 100 тисяч осіб. Окрім того, зросла кількість переселенців в області за рахунок жителів Миколаївщини, Херсонщини, Донеччини. Однак, він зазначив, що міграція продовжується, люди продовжують приїжджати та виїжджати.
Зокрема голова Одеської ОВА зазначив, що багато сімей переїхали за цей час до міста Ізмаїл, де кількість мешканців, відповідно, збільшилася.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА