Екологи розповіли про те, що зараз роблять у Тарутинському степу переселені сюди кілька років тому бабаки

Під час обстеження бабачої колонії у Тарутинському степу екологам ГО Rewilding Ukraine пощастило побачити та сфотографувати бабаків, які вже прокинулися і вартують біля своїх нір. Про це фахівці розповіли на своїй сторінці в Фейсбук, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
«Одночасно можна було спостерігати щонайменше десять тварин, бабаки виглядають здоровими та активними, що свідчить про те, що вони добре перезимували в степу.
Цікаво, що окрім основної колонії на огородженій степовій території, яку бабаки розбудували після випуску, ми натрапили на іншу систему нір за межами вольєру. Тобто тварини починають розселятися диким степом, що і є метою програми реінтродукції виду в регіоні.
Ми будемо спостерігати за новою колонією, щоб побачити, скільки тварин входить до її складу і як вона розбудовується. Також, цього року за можливості запланований наступний випуск бабаків, щоб збільшити розмір та генетичне розмаїття популяції цих харизматичних гризунів у Буджацькому степу», – поділилися спостереженнями та планами екологи.

Групу з восьми степових бабаків – трьох самців та п’яти самок – переселили до Тарутинського степу восени 2020 року.
Реінтродукція бабака є частиною масштабної ініціативи з відновлення дикої природи в Тарутинському степу, що має площу біля 8000 га. Бабаки є важливою ланкою харчових мереж, а їхні нори, які можуть сягати в довжину до 20 метрів і до трьох метрів в глибину, позитивно впливають на стан ґрунту і підземних вод. Тварини також допомагають розповсюджувати насіння та створювати зони, де можуть зростати різноманітні види рослин.
Тарутинський степ є однією з небагатьох ділянок відносно незайманого степу, що збереглися в Європі, та частиною ревайлдинг регіону дельти Дунаю. Бабаків, яких перевезли сюди, розводили в диких умовах на півночі Одеської області.

Степові бабаки є важливою здобиччю для вовка, лисиці та інших хижаків. Вони також вважаються інженерами екосистем через свої величезні нори. Випуск бабаків відбувся після позитивного наукового обґрунтування, проведеного експертом з біосферного заповідника «Асканія-Нова».
«Степових бабаків у Тарутинський степ переселили вперше. Ми сподіваємося, що завдяки подальшим випускам для покращення генетичного різноманіття, протягом 5-10 років тварини сформують стабільну колонію, а потім поступово розселяться ландшафтом. Повернення бабаків сприятиме збагаченню місцевого біорізноманіття», – пояснює виконавчий директор Rewilding Ukraine Михайло Нестеренко.
Бабаки є дуже товариськими тваринами. Типова сім’я бабаків складається з одного дорослого самця, двох-трьох самок і п’яти або більше особин молоді різного віку. Сімейне лігво – це системи камер, з’єднаних норами. Коли колонії стають занадто великими, деякі тварини мігрують на невеликі відстані, щоб утворити нові колонії.

Частіше за все використовуються два методи акліматизації степових бабаків. Перший – розселити їх на території з покинутими норами лисиць або єнотовидних собак, якими вони можуть користуватися. Другий – зробити кілька штучних нір для тварин. Ці методи базуються на рекомендаціях спеціалістів мисливського господарства, які мають досвід реінтродукції бабаків на нові території.
«Ми вже самі маємо успішний досвід транспортування степових бабаків, який ми використаємо під час наступних випусків. Бабак – досить сильна тварина з потужними передніми лапами. Він може розтрощити дерев’яну чи пластикову клітку. Тож ми зупинилися на просторих металевих коробах з багатьма отвірами з усіх боків, у яких тваринам зручно, безпечно, а також в них вони менше стресують, тому що не бачать, що відбувається довкола. Крім того, бабаків краще транспортувати кожного у окремому коробі, щоб уникнути проявів агресії один до одного», – розповів Олексій Пудовкін, експерт Rewilding Ukraine, який займався перевезенням та випуском бабаків у степ.

Реінтродукція степового бабака є частиною роботи з ревайлдингу в розширеному ревайлдинг регіоні дельти Дунаю, яка розпочалася на початку 2019 року за фінансування Програми «Ландшафти під загрозою».
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА