Юний прикордонник з Одещини, що з дитинства мріяв пов’язати життя з морем, збиває шахеди у складі Морської охорони

Андрій – 22-річний морський прикордонник, який ще з дитинства мріяв пов’язати своє життя з морем та працювати на флоті. Перед тим, як отримати морський фах, хлопець вирішив випробувати себе і після 9 класу вступив до Одеського військового ліцею, а після цього, на шляху до мрії, вступив до Морехідного коледжу ім. О.І. Маринеска НУ «Одеська морська академія», де опанував фах електромеханіка. Історію захисника, що наразі боронить морський кордон, розповіли на сторінці Морської охорони Держприкордонслужби України, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Коли настав час проходити строкову службу у 2021 році, Андрій , не вагаючись, прийшов до територіального центру комплектування.:
«У ТЦК були представники різних силових структур, зокрема й морські прикордонники. І коли вони дізналися, що я закінчив військовий ліцей та ще й маю морський фах, мені запропонували піти на службу до Морської охорони ДПСУ. Звичайно ж я відразу погодився, адже морська служба – це саме те, що я хотів. Після кількох місяців навчання отримав розподіл до Одеського загону Морської охорони й згодом був призначений на посаду моториста на один з катерів типу «Гриф», – згадує Андрій.
На все життя прикордонник запам’ятав і свій перший вихід у море, коли попри симптоми морської хвороби довелося виконувати обов’язки у штормових умовах. Морські охоронці зазначають, що опановував посаду Андрій ретельно й відповідально, а до хитавиці його організм згодом повністю адаптувався та призвичаївся.

Про повномасштабне вторгнення ворога він дізнався безпосередньо на борту катера. Каже, що хоч і були готові до будь-чого, вірити у це не хотілось:
«Ми були на службі в морі і я якраз знаходився у моторному відсіку біля двигуна, коли механік сказав, що почалася повномасштабна війна. Звичайно ж ми були готові до будь-якого розвитку подій, але ж морально не хотілося вірити в те, що країна-агресор все ж почне великий наступ», – згадує Андрій.
Зокрема ворог, під час спроб окупації українських територій, мав на меті висадити десант і на узбережжі, тому захисникам потрібно було швидко протидіяти ворожим намірам. Тож, згодом екіпаж катера Морської охорони здійснював патрулювання та виконував бойові завдання в районах прибережної зони Одеси, Миколаєва та Очакова. За катерами та кораблями Морської охорони агресор також почав полювати, під час атак ракетами та «Градами» екіпажу доводилося проявляти неабияку витримку та холоднокровність, аби діяти на крок вперед і завдяки вмілим маневрам уникати небезпеки. Як зауважують морські охоронці, в такі моменти надійна, безвідмовна робота двигуна та усіх вузлів і механізмів є надважливою й життєво необхідною. Саме це і забезпечували моторист та інші члени екіпажу, завдяки яким залізний побратим не підводив, витримуючи усі максимальні навантаження.
Андрій каже, що страх дійсно був відчутний, але вже згодом, коли обстановка стала відносно безпечною. Окрім того, значний позитивний вплив та підтримку один одному надавали усі члени екіпажу, що згуртувалися разом аби подолати труднощі:
«На борту «Грифу» відбулося моє бойове хрещення. Звичайно ж, коли навколо ворог, який постійно намагається поцілити у катер, відчувається страх. Але ти відчуваєш його вже потім, коли обстановка вже відносно безпечна. Екіпаж – це одна сім’я. Саме підтримка побратимів, їхній бойовий дух, стійкість та наша загальна згуртованість дозволяє не впадати у відчай та будь-що гідно долати усі труднощі. Ну і гумор – це те, що допомагає навіть у найважчі моменти».
Відповідальне ставлення до служби та хист матроса до зброї були помічені керівництвом, і за кілька місяців після повернення катера у місце постійної дислокації йому довірили посаду кулеметника на одному з кораблів Морської охорони.

Наразі прикордонник вже відмінно застосовує корабельний кулемет ДШК і має на рахунку збитий шахед:
«Він хоч і кулемет, але ми називаємо його «Дашка» – посміхаючись каже кулеметник. – «Дашка» має свої примхи, але якщо її належно доглядати, то працює відмінно. І потрібно постійно змащувати збройним мастилом, адже морська сіль та сирість дуже агресивно впливають на метал».
Також каже, що за кулеметом діє вже на автоматизмі при відбитті повітряних атак ворога, а злість на агресора та бажання збити повітряну ціль нівелюють страх та дозволяють сконцентруватися на тому, аби уразити смертоносний дрон.
«Загалом стрільба з ДШК, навіть під час тренувань – це відчуття, які не передати словами. А при збитті цього клятого рашистського «мопеда» розуміння того, що тобі вдалося врятувати життя людей, додає просто неймовірних емоцій!», – поділився Андрій.
Днями прикордонника було нагороджено нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону України» за вагомий внесок у справу охорони державного кордону України, мужність, високий професіоналізм, вірність військовій присязі.
«Пишаюся тим, що мою службу відзначено такою нагородою. Але це не лише моя заслуга. Я не отримав би її, якби не всі мої побратими. Служба на кораблі – це завжди командна робота», – зазначає Андрій.


Підготувала Амєлія МИЙНОВА