Власник пасіки з Ізмаїльського району поділився порадами про запилення садів
Вплив на врожайність кісточкових від запилення бджолами є майже вирішальним від усіх комах запилювачів, а саме 80-90%. А завдяки послугам з комерційного запилення врожайність черешні збільшується до 65%, персиків – на 80%, а середня вага плодів персика збільшується на 25%-40%, а малини – на 100%. Про це та інше щодо комерційного запилення садів бджолами розповів в інтерв’ю SEEDS власник пасіки запилювального направлення з Ізмаїльського району Денис Терновський, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Як зазначив власник пасіки, наразі українські аграрії зрозуміли користь комерційного запилення як гарантії високих врожаїв та отримання великих та гарних плодів, а завдяки американському проєкту USAID відбулося фінансування дослідницьких робіт з вивчення ефективності запилення бджолами низки садів України.
«Це дозволило сформувати практичні рекомендації, як для пасічників, що підвозять бджолосім’ї до аграріїв, так і для агрономів, котрі планують стратегію по розміщенню бджолосімей в садах і календаря їх використання», – каже Денис Терновський.
Він зауважив, що комерційне запилення садів – наукоємна послуга, що дає стабільно високі результати в порівнянні з помилковими гіпотезами аграріїв:
«Мовляв, сусідній пасічник трактором завіз причіп з бджолами, або: у нас село за 2 кілометри від саду, сільські бджоли самі долетять та зроблять запилення».
Також Денис пояснив, що зацвітають сади ще коли прохолодно і земля чорна. Саме у цей момент бджолосім’ї ще слабі, матка не встигла насіяти багато, а зимові бджоли вигодувати нові покоління. А ось аграрій навпаки бажає отримати потужних запилювачів. Зазначає, що саме тому, що обрав запилювальний напрямок бджільництва, пасіка чоловіка зимує та розвивається в Бессарабії на березі Дунаю. Там вони мають ранній та бурхливий розвиток бджолосімей, на чому дуже концентруються.
«Бджоли – це суперорганізм, котрий з зими виходить слабим, бурхливо зростає, після чого, якщо не буде регулярного цвітіння, бджолосім’я ділиться навпіл, відпускаючи рій».
Саме тому, каже, що пасіці, що працює на мед, не вигідно зарано стимулювати розвиток бджіл на сади – дорого та ризиковано, а головною ціллю є акація або соняшник.
«Ми – професійні запилювачі, нас мало цікавить мед. Щойно наші бессарабські бджоли починають літати, ми починаємо програму з штучного стимулювання бурхливого розвитку бджолосімей. Нам потрібно дати бджолам альтернативну реальність того, що прийшла весна та почалося цвітіння».
Зокрема тому ще до початку цвітіння садів вони мають згодувати бджолам декілька тонн меду, цукру, японських пробіотиків, амінокислот, ферментів. А якщо під час запилення бджоли не забезпечують себе нектаром, їм продовжують скормлювати тонни меду та цукру, щоб не допустити роїння.
«Крім цього, бджоли – маленькі істоти, котрі не мають розвиненого мозку. Вони працюють по простих та надійних алгоритмах – «виживання при мінімальних витратах енергії. Бджоли економлять енергію завжди. Тобто, якщо вони мають вибір, вони ніколи не будуть літати далеко, тому, що це довго, ризиковано, та й зношуються крила».
Тому, як пояснив Денис Терновський, бджоли, що пішли с помірного клімату та мали більш стабільний доступ до нектару, не люблять літати далеко. А ось бджоли, що пішли з напівзасушливого клімату, навпаки змушені літати далі в пошуках нектару.
«Саме тому бджоли з італійськими коренями в п’ять разів частіше роблять далекі вильоти в порівнянні з більшістю порід бджіл. Саме цей факт дозволяє розставляти вулики з дистанцією в два рази більшою ніж с місцевими породами».
Тож, власник пасіки порадив агрономам розставляти вулики на відстані не більше ніж 200 метрів від дерева, а якщо вони хочуть отримати рекордний врожай – взагалі не більше 50 метрів.
«Якось я розмовляв с пасічниками з США, етнічними українцями із Казахстану, які вивозять бджіл на запилення мигдалю в Каліфорнію. Зазвичай вони ставлять 2,5 сім’ї на гектар, але німецькі фермери ставлять 5 бджолосімей на гектар, і отримує вражаючі результати. І отримує їх вже 7 років, поки вони його запилюють».
Окрім того, бджоли запам’ятовують місце свого вулика. Тому при необхідності перевезення бджіл на сусіднє поле мінімальна дистанція має становити 3 кілометри.
Денис Терновський розповів, що вартість запилення саду чи плантації за допомогою бджіл може займати від 7% для вишні, та до 25% – для полуниці:
«Вартість запилення напряму залежить від кількості вуликів що будуть розміщатися на га саду. Якщо черешні потрібно 2,5 вулики на гектар, суниці потрібно 9 вуликів на гектар».
Однак, зазначає, що в більшості випадків достатньо отримати 10% приросту урожайності, щоб окупити вартість запилення.
А ось самим ягідникам та садівникам для отримання максимальної користі під час запилення, а саме максимальної врожайності та окупності від робіт з запиленням, необхідно дотримуватись, за порадою власника пасіки, кількох правил:
«Для початку, бджолосім’ї краще дробити на маленькі групи і якнайчастіше розставляти по саду. Найкраще з опиленням впораються бджоли з італійським корінням як найбільш заповзятливі, люблять подалі літати в пошуках нектару. Це одна з найважливіших рекомендацій».
Також кочові піддони з вуликами Денис Терновський рекомендує встановлювати на фруктові транспортні ящики чи візки. Завдяки цьому бджоли раніше відчують ранкове тепло та освітленість, а корисна тривалість польотів протягом дня відчутно зросте. Окрім того, розміщувати на запиленні бажано розвинуті бджолосім’ї. Найкраще буде використовувати бджіл, які прибули з більш південних регіонів. Зазначається, що там потепління настає на 3-4 тижні раніше, тому такі бджолосім’ї прибувають на місце запилення сильними й рішучими до льотної діяльності.
Навпаки не дуже привабливими для бджіл є плодові дерева за словами пасічника, бо виділяють мало нектару:
«Необхідно кожного дня знаходитися біля бджіл та виконувати роботи по дресируванню бджіл на певний аромат».
З юридичної сторони власник поділився, що як запилювачі вони є ФОП 2 групи та підписують із замовником договір про послугу з запилення, де вартість оренди залежить від кількості днів оренди й кількості рамок бджоли у вулику що щільно обсиджує бджола:
«Тобто універсальний показник – рамка бджоли/день», – підсумував Денис Терновський.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – SEEDS
