Село Білгород-Дністровського району отримало назву на честь господаря хутора

У Татарбунарській громаді Білгород-Дністровського району дуже цікавим є походження назви села Борисівка.
Про це журналіст інформаційної агенції «Юг.Today» дізналася зі Стратегії розвитку Татарбунарської громади на 2024-2030 рр.
Згідно оприлюднених даних, село засноване 1822 року державними селянами, яких царський уряд переселив з Обоянського повіту Курської губернії. Переселенці були вихідцями із села Микільська Пеня (двадцять три родини), міста Багатого (одинадцять сімей), слободи Новоселівки (одна родина), поселень Вишня Пеня та Чортової.
За даними 1916 року, в Борисівці вже мешкало 925 сімей — усі молдавани. Коли відбулася зміна етнічного складу населення, точно не відомо, але вважається, що під час відходу частини Бессарабії до Молдавського князівства згідно Паризького договору 1856 року.
Походження найменування села достеменно невідоме: по одній із версій назва утворилася від імен господарів хутору Бориса та Софії, на місці якого і виникло село. Населений пункт до цього часу не перейменовано.
На території Борисівського старостату знаходиться Свято – Преображенський жіночий монастир, заснований понад сто років тому назад
В 1924 році в селі було засновано церкву Святої Параскеви, яка була зачинена в радянський період. В 1989 році церква знову відкрила свої двері. Тоді в селі працювали грязелікарня, дитячий санаторій на 150 ліжок (16 медпрацівників, у тому числі три лікарі).
В радянський період в Борисівці до 1959 році функціонував колгосп ім. «40 років Жовтня», а згодом увійшов до складу колгоспу ім. Татарбунарського повстання. На території села було утворено четверте відділення багатогалузевого колгоспу ім. Татарбунарського повстання, за яким було закріплено 4,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3,3 тис. га орної землі. З 2002 року тут функціонують два сільгосппідприємства – «Борисівка» та «Борисівський».
Сьогодні в селі працюють школа, дитячий садок, бібліотека, будинок культури, приватна пекарня та олійниця.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ