Українська екологічна активістка про формування екокультури, «брудну» Одесу та необхідність штрафів
Юлія Мархель – українська екоактивістка, лідерка найбільшого екологічного руху в Україні Let’s Do It Ukraine розповіла під час брифінгу в Ukraine Media Center Odesa, як українці можуть екологічно поводитися у побуті, чому в Україні мають ввести нові штрафи та які методи активізму є найдієвішими, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Зазначимо, що рух Let’s do it Ukraine SOS – це соціальний проєкт, який допомагає підтримувати життєдіяльність мирного населення, посильно забезпечуючи їжею, засобами гігієни, базовою медициною, кормом для домашніх тварин.
Юлія Мархель розповіла, що на відміну від всесвітньо відомої Грети Тунберг, вона не вбачає користі у «бастуванні» з плакатами. Активістка вважає, що для результату треба, по-перше, формувати культуру, а, по-друге, правильно взаємодіяти з людьми, які дійсно приймають рішення. Основною помилкою, яку допускають українські активісти, є створення «проєктів заради проєктів». А саме вона має на увазі відсутність аналізу та чіткого плану. Юлія пояснює, що в першу чергу має проводитись аналіз потреби, проблематики. А після цього варто звернути увагу на те, що вже було зроблено, та підтримати ці напрацювання. Окрім того, варто спостерігати за законодавчими нормами щодо необхідного питання, і вже від цього моменту починати діяти:
«Ми не змінюємо фактично світ, ми не можемо змінити людей, але ми можемо дати альтернативу і надихнути своїми позитивними діями інших людей навколо. Це все. Ми не можемо врятувати планету насправді».
Нещодавно Let’s do it Ukraine разом з Укрзалізницею запустили нову кампанію «Екосвідомі разом!», що було ініціативою команди соціального проєкту, профінансований з власних коштів:
«Ми з командою сиділи три ночі формували ці слогани. Все зі своєї кредитки платиш, і оп: в кожному вагоні висить плакат. Тому що коли ти звертаєшся зараз до бізнесу, вони кажуть: «Не пріоритетна тема». А це не можна зупиняти, ми не можемо чекати, поки по бюджетах компаній стане пріоритетне еко».
Активістка пояснила, що її прагнення врятувати планету є виключно егоїстичним бажанням жити довго та щасливо, полетіти в космос, народжувати дітей та розвиватися. Окрему увагу вона приділила Україні. Варто зазначити, що Юлія відвідала вже 53 країни, але Україна залишається її фаворитом.
Активістка поділилася думкою, що серед українців дійсно потрохи з’являється екокультура. А окрім того, ми вже маємо крутий досвід, коли школярі сортують та перероблюють пластик, а в укриттях з’являються меблі з цього пластику. А також наголосила на тому, що у часи ризику перетворення України на сіру зону, де знищується абсолютно все, коли водночас відбувається війна та екокатастрофа, безвідповідальність щодо довкілля є небезпечним для нашого майбутнього.
Про деякі поради щодо впровадження більш екологічно свідомого способу життя у побуті Юлія Мархель також розповіла.
Першою із порад стала цифрова гігієна. А саме мається на увазі чистка всіх гаджетів від зайвої інформації будь-якого формату: смс, фотографії, пошта тощо. Таким чином девайси споживатимуть менше енергії, зможуть швидше заряджатися та довше тримати заряд. На думку екоактивістки наразі українцям як ніколи треба дбати про інформаційний простір, зокрема йдеться і про інформаційну безпеку.
Другою порадою стало використання у побутовому житті мапу пунктів збору вторинної сировини. Звісно, мова йде саме про переробку непотребу, як, наприклад: макулатура, пластик, метал, техніка. Наразі на мапі вказані не всі міста, але Юлія запевняє, що такі пункти прийому вторсировини є в будь-якому місті, варто лише поцікавитися цим.
Окрім того, вона пропонує поглянути на це з точки зору можливості робити з отриманих коштів невеликі, але регулярні донати:
«Якщо всі українці сьогодні будуть здавати хоча б по 5 гривень на тиждень, і знову донатити на свої улюблені фонди для військових – це теж буде круто. І ми знову ж таки будемо дбати і про довкілля, і підтримувати наших хлопців і дівчат на передовій».
Активістка розповіла, що військові дії навчили її жити з одним рюкзаком. Тому вона вважає, що хоч таким вимушеним способом, українці наразі зменшують використання ресурсів, і можливо це перетвориться у культуру.
Загалом Юлія радить віддавати перевагу речам з багаторазовою можливістю використання, як, наприклад, шопер замість пластикового пакета.
Щодо стереотипної думки про «брудну» Одесу вона також поділилася думками. Лідерка екологічного руху вважає, що не останньою чергою смітять саме приїжджі на відпочинок до курортного міста. За досвідом активістки, люди на відпочинку дозволяють собі похабне ставлення щодо навколишнього середовища, і зазвичай саме в таких місцях як пляжі, залишають після себе непотріб. Вона також додала, що зазвичай за кордоном ті самі українці ставляться до довкілля набагато уважніше та свідоміше.
Таким чином Юлія підвела до важливості штрафів за засмічення довкілля, які, як відомо, в країнах Європи є достатньо високими. Вона вважає, що штрафи мають бути настільки високими, щоб кинувши один раз недопалок у клумбу, людина відчула вагомі наслідки та відповідальність вдосталь, і не мала бажання повторювати такий досвід.
Але не менш вагомим фактором у створенні екологічної культури є комплексна робота мешканців, місцевої влади та поліції, яка буде оперативно реагувати на випадки порушення. Тоді, у співпраці, можна буде отримати результати.
А ось щодо сортування в країні залишається невизначене питання, бо наразі відсутня достатня кількість відповідної інфраструктури. Тим не менш, навіть наявні можливості українці не використовують на максимум:
«У нас є понад 140 офіційних, ліцензійних, які можуть працювати. Але їх занадто мало. Але не дивлячись на те, що їх мало, ми все одно ними не користуємось. І вони досі, навіть під час війни, закуповують вторинну сировину для того, щоб нам, наприклад, робити туалетний папір. Люди добрі, здавайте макулатуру, у вас буде туалетний папір».
Активістка звернула увагу до того, що влада – це сам народ, тому все починається з кожного громадянина та його рівня відповідальності:
«Систему будуємо ми: є попит – є пропозиція. Ми з вами тут і зараз маємо створити попит на сортування».
Наостанок лідерка екологічного руху звернулася до українців з побажаннями націлюватись на позитив та користь собі та оточуючим, знаходити мотивацію будь-то у культурному аспекті, допомозі армії, волонтерам, чи тільки собі:
«У нас так мало часу зараз для позитиву. Я просто пропоную бути усім максимально екологічними, виходити з онлайну, і якщо немає сигналу повітряної тривоги – дослідити своє місто. Ми дуже багато чого пропускаємо».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
