Озеро Китай – найбільш забруднена органічними речовинами водойма в басейні Дунаю

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського оприлюднила дані моніторингу гідрометеорологічних організацій щодо стану забруднення масивів поверхневих вод басейнів річок України. Зокрема досліджувалися водойми Дунайського басейну, передає інформаційне агентство «Юг.Today» з посиланням на звіт установи.
За програмою спостережень діагностичного та операційного моніторингу визначалися температура води, pH, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню за 5 діб (БСК5,) хімічне споживання кисню (ХСК), іонний склад, електропровідність, азотні та фосфорні сполуки.
У басейні Дунаю за програмою діагностичного моніторингу спостереження проводились у 74 пунктах.
У пунктах, розташованих на річці Ташбунар (Татарбунари) та у озері Саф’яни у звітному періоді було відібрано по одній пробі води у квітні та червні. Пізніше ці водні об’єкти пересохли.
За даними спостережень кисневий режим водних об’єктів був загалом задовільним. Загальна мінералізація води деяких малих річок та озер істотно відрізнялась і була в діапазоні від 80 до 9589 мг/дм3. Вода річок має сталий склад іонів. Переважають гідрокарбонати, кальцій та сульфати, дещо менш – хлориди та натрій. Але деякі малі річки, озера та водосховища є сильно мінералізованими. Найбільші значення мінералізації спостерігались у воді таких річок: Карасулак – 6615 мг/дм3, Нерушай – 5891, Ташбунар – 3166, Совиця – 1077, у каналі Косино-Бовтрадський – 9589 мг/дм3.
Мінералізація води в озерах також значна і змінюється в залежності від віддаленості від Чорного моря. Максимальна величина зафіксована у воді озера Китай (село Червоний Яр) – 4642 мг/дм3.
У більшості малих річок Дунаю спостерігався підвищений вміст сполук нітрогену амонійного, концентрації якого знаходились в діапазоні від 0,022 до 6,51 мгN/дм3. Амплітуда коливань цієї речовини була в діапазоні від 0,020 до 25,10 мгN/дм3. Максимум зафіксовано у воді річки Нерушай (село Баштанівка) – 25,10 мгN/дм3. Значно забруднені сполуками нітрогену нітратного річки Карасулак, Латориця, Батар, Стара та канал Косино-Бовтрадський.
Найбільші значення БСК5 були відмічені у воді озер Китай – 22,6 мгО2/дм3, Катлабух – 11,10 та у водосховищі Форнош – 11,60 мгО2/дм3. Хімічне споживання кисню у деяких річках, озерах, водосховищах басейну фахівці оцінюють як значне. Це найвірогідніше пов’язано з впливом стічних вод, тому що відмічались значні концентрації на ділянках нижче та у межах населених пунктів. Максимальні величини досягали значень від 120 до 396 мгО/дм3. Найбільш забрудненими органічними речовинами були Придунайські озера. Максимум зафіксовано у воді озера Китай біля села Червоний Яр.
Довідка. БСК-5, Біохімічне споживання кисню (норма – не більше 6,0 мгО2/л): кількість кисню, що витрачається за певний час на аеробне біохімічне окислення нестійких органічних сполук. Чим більше у воді міститься органічних речовин, тим більше потрібно кисню для їх окислення, тим вищий показник БСК. Високий показник БСК свідчить про забруднення водойми.