Фоторепортаж: на Ізмаїльській станції юних натуралістів вирує життя
Відома усім уродженцям Ізмаїла станція юних натуралістів продовжує функціонувати і квітнути завдяки невпинній праці турботливого колективу. Кожен куточок тут знає Лариса Іларіонівна Острякова, яка понад 30 років працювала на посаді керівника, а останні декілька – на посаді заступниці директора Людмили Іванівни Філобок.
Журналістка інформаційної агенції «Юг.Today» мала можливість поспілкуватися з працівниками станції юних натуралістів та дізнатися про життя улюбленого серед ізмаїльців куточка.
Варто зауважити, що таких станцій з мінізоопарками в Україні всього три, і одна з них – в Одеській області.
Наразі на станції працюють 9 педагогів та 12 технічних працівників. Для кожного співробітника це не просто робоче місце, це дещо набагато важливіше, про що не можна забувати ні на вихідних, ні у святкові дні.
Що можна побачити на станції юних натуралістів
До складу Ізмаїльської станції юних натуралістів входить мінізоопарк, що налічує понад 60 видів та підвидів тварин, та дендропарк, у якому налічується близько 80 видів рослин.
У мінізоопарку можна побачити: лисиць рудих, білок, носух, єнотів, муфлонів, поні, дикобразів, кіз, нутрій, павичів, голубів, лебедів, фазанів, соколів, качок, папуг, акваріумних та ставкових рибок, агам, шиншил, хом’яків та інших.
Серед видів рослин дендропарку, окрім характерних для нашої місцевості, є декоративні та екзотичні. Рослини підібрані так, щоб цілий рік територія парку залишалася привабливою, навіть взимку. Варто зазначити, що деякі дерева з’явилися на вулицях нашого міста саме завдяки станції юннатів, де почали їх вирощувати та розмножувати. До таких дерев відноситься «альбіція ленкоранська», що прикрашає місто влітку рожевими квітами, а також «павловнія». Співробітниця юннатів, що вже багато часу доглядає за дендропарком, зауважила, що ліщина, наприклад, дуже вдало могла б озеленювати Ізмаїл, при цьому не завдаючи шкоди дорожньому покриттю своїм корінням.
Скільки коштує вхід
Як розповідає Лариса Іларіонівна, «мешканців» юннатів дуже люблять пригощати ізмаїльці:
«Приходять іноді і питають: «скільки коштує вхід?» Ні скільки не коштує. Якщо у вас є фінансова можливість, купіть якісь смаколики для тваринок. Це вже стало традицією, люди приходять, знають, хто що любить».
Але Лариса Острякова наголосила, що відвідувачам зовсім не обов’язково з собою щось приносити. Для неї є важливим, щоб будь-хто, чи то дитина, чи то доросла людина, могли завітати до станції юних натуралістів та просто безкоштовно подивитися на тваринок, або помилуватися дендропарком, за яким співробітники доглядають з не меншою турботою:
«Люди мають різні фінансові можливості, і треба, щоб кожна дитинка та кожний мешканець міг прийти та не думати про те, що «я щось принесу». Це не обов’язково. Поки ми можемо, ми тримаємося безоплатно. І місто допомагає, мер допомагає».
Чим можна пригостити тваринок
Для тих, хто ще не знайомій з раціоном мешканців станції, але має бажання щось принести, працівники дали пораду. Отже, пригостити тваринок можна морквою, яблуками, огірками, кавунами та шкірочками від них. Для птахів це крупи та зерно, тільки ось лелеки та лебеді полюбляють дрібну рибку. Ще дрібну рибку їсть носуха. Для лисиць та єнотів це може бути м’ясо, можливо навіть сире, або кісточки.
Виставка «Щедрість рідної землі»
Під час розмови співробітники показали коровай, що подарували юннатам для виставки «Щедрість рідної землі», яку працівники влаштовують разом із гуртківцями.
Зацікавленість до виставки, а саме до короваю, проявив і мешканець юннатів – папуга Річі. Він потрапив сюди відносно нещодавно, але вже досить активно проводить час із працівниками. Як згадує директорка, Річі є поціновувачем класичної музики, зокрема полюбляє слухати Баха.
На експозиції виставки представлені роботи юних натуралістів, а також фотографії подій, які дітки разом із керівниками гуртків пережили цього року: як відпускали лебедя, водяного птаха пірникозу, черепах та зайця у природу, як на станції народилося лоша, як доглядали за рослинами та саджали дерева, як провели День навколишнього середовища та День Дунаю.
Для тих, хто бажає стати юним натуралістом
Для охочих взяти участь у житті станції юннатів діють різноманітні гуртки для дітей від 7 до 18 років. З огляду на обставини, зокрема, складні розклади навчання дітей у школах, на станції діє також дистанційна форма. Працівники кажуть, що, звісно, дітки хочуть фізично контактувати з тваринами, але наразі вимушені проводити деякі заходи в онлайн-режимі.
Ось гуртки, на яких дітки навчаються вже цього року:
“Юні флористи”, “Юні квітникарі”, “Юний садівник”, “Природа рідного краю” для учнів початкової школи, та “Юні охоронці природи”, “Юні екскурсоводи- екологи”, “Горщечкові рослини”, “Тварини живого куточку”, “Лікарські рослини”, “Присадибне господарство”, “Юний акваріуміст”, “Юний овочівник” для учнів 5-11 класів.
Повномасштабне вторгнення
Із вдячністю працівники згадують, як на початку повномасштабного вторгнення, коли люди активно скуповувалися продуктами і речами першої необхідності, мешканці міста не забули і про улюблених тваринок. Тоді, у перші дні повномасштабного наступу, до станції юннатів приносили овочі, фрукти, корм для тварин, крупи. Людмила Філібок розповідає, що 24 лютого 2022 року жоден з працівників не покинув станцію, усі працювали.
Пояснити про те, чи реагують тварини на вибухи, Лариса Іларіонівна вирішила на прикладі салютів:
«Ми не можемо сказати, що у них є стрес. Ми, по-перше, вночі цього не бачимо. Я тільки можу сказати про те, як реагують тварини на салют. Коли тут, на стадіоні, був салют, і я була вночі… Як вони бояться… Я вийшла туди, (на господарський двір), і всі мене оточили, вони боялися. Лама лягла, я її обійняла. Вони усі біля мене стояли. Я уявляю який це стрес, і як їм важко, коли вони чують таке, це точно».
Людмила Іванівна додала, що вони бачили, як поводяться під час повітряної тривоги індики:
«В тому році, коли почалися тривоги, йдемо алеєю, і там у нас індичка з індичатами. Вони вже вийшли. І тут повітряна тривога. Вона (мама) їм щось сказала, вони забігли швиденько в хатинку, а вона стоїть і на небо дивиться. І потім закінчилась тривога, і вони вийшли. Вони усе відчувають».
На щастя, через вимкнення світла юннати минулої зими не дуже страждали, окрім того, як зазначає заступниця директора, місцева влада оперативно надала стації генератори, без яких такі теплолюбні тварини, як акваріумні риби, агами, папуги, черепахи та удав могли загинути.
Як готуються до зими
Працівники зазначають, що цього року, з наявністю відповідного досвіду, підготуватися вже легше. Як вже згадувалося, станція має генератори та паливо для них. Також наразі запасаються люцерною для годування тварин, сіном та зерном, утеплюють, наскільки це можливо, приміщення, проводять дезінфекції.
Про тварин
По-перше, хотілося б згадати, що цього року померла улюблена серед ізмаїльців лама, на ім’я Марта. Марта з народження була мешканкою станції юннатів та прожила там 23 роки. За час життя її навіть оперували. Зазначимо, що в середньому лами живуть до 15-25 років.
А ось серед тих, хто тільки доєднався до мешканців цього року, є поні, якому вже пів року, з’явилися маленькі морські свинки, білочка.
Серед цікавих представників у станції є гібрид курки та фазана. Працівники наразі не знають, хто саме виступив в ролі батька, а хто в ролі матері, але впевнені, що такий взаємозв’язок відбувся. Тим не менш, таке гібридне пташеня не зможе дати потомство.
До речі, щодо пташенят: співробітники закладут вкотре розповіли, наскільки важливо не втручатися в життя та розвиток пташенят, які починають з’являтися навесні. Бо таким «порятунком» людина забирає у пернатого можливість адаптації у природному середовищі. До станції, за словами працівників, часто приносять таких малят, бажаючи тільки кращого. Один з них – совеня, яке через таке роз’єднання з дикою природою з дитинства, наразі мешкає під наглядом, бо птах втратив можливість адаптуватися до самостійного життя на волі.
А найулюбленішими тваринами мешканців міста, за зауваженням працівників, все ж таки є єноти, носухи, дикобрази, білки, поні, лисички, лебеді, павичі, голуби, лелеки, які досить часто отримують від відвідувачів різноманітні смаколики.
Працівники розповідають, що іноді приносять тварин ті, хто був вимушений переїхати, але за різних обставин не міг взяти з собою улюбленця. Серед таких на станції були черепахи, морські свинки, кролики, шиншили, папуга Річі, який мешкає в кабінеті директора.
Наостанок Людмила Філібок розповіла, що на станції до початку повномасштабного вторгнення планувалися ремонтні роботи, закупка нових видів тварин, зокрема лами, але наразі процес перенесено до дня Перемоги. А найважливішим у своїй роботі вони все ж таки вважають залучення молоді до збереження біорізноманіття, формування екологічної культури особистості та любові до рідного краю.
Ізмаїльська станція юних натуралістів знаходиться за адресою: вулиця Виноградна, 3, і працює з 8.00 до 18.00 кожного дня.
Амєлія МИЙНОВА, фото автора
