Що відбувається на ринку праці Ізмаїльського району на другій рік повномасштабного вторгнення?

Популярною серед ізмаїльців є думка, що робочих місць на ринку праці наразі немає, зокрема через ситуацію з вимушено переміщеними особами. Щоб дізнатися, чи відповідає така думка дійсності, журналістка інформаційної агенції «Юг.Today» поспілкувалася з директором Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимиром Довгалем.
«Робочих місць більше, ніж було до початку війни», – запевняє директор центру зайнятості.
Володимир Олександрович поділився, що дійсна ситуація кардинально відрізняється від уявлення про те, що роботи немає. За його словами такої кількості вакансій та рівня заробітних плат в нас не було навіть до війни:
«Роботи стає все більше, ніж минулого року. Роботодавці навіть змушені підвищувати заробітну платню, бо не можуть знайти людей. Підприємці, що перемістили свій бізнес в Ізмаїл здивовані, що тут дуже тяжко знайти працівників… Наразі є понад 200 вакансій на сайті Центру зайнятості».
Володимир Довгаль пояснив, що на відміну від минулого року, зараз багато людей виїжджають. Деякі переселенці повертаються на деокуповані території, деякі їдуть за кордон, що не є рідкісним випадком і серед місцевих. Окремою проблемою стала ситуація саме з чоловіками:
«Ми шукаємо фахівців по резюме, і коли телефонуємо до чоловіків, вони лякаються й кидають слухавку. Зараз дуже низький рівень реєстрації безробітних чоловіків, бо вони бояться, що можуть бути через службу зайнятості мобілізовані до війська».
Директор Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості пояснив, що на сьогоднішній день велика кількість людей не хоче працевлаштовуватися офіційно:
«Пишуть, що зменшилась кількість безробітних у три рази, але це кількість безробітних, які реєструються у центрі зайнятості. На ранок на обліку було 297 безробітних на Ізмаїльський район. Вперше за всю історію Ізмаїльської служби зайнятості в нас відношення безробітного до кількості вакансій один до одного. Завжди безробітних було набагато більше.
Також вплинуло те, що з початку війни зменшено максимальний розмір допомоги по безробіттю та період виплати по безробіттю. В середньому з 12 місяців до 90 календарних днів. Тобто зараз це становить три місяці. Максимальний розмір допомоги по безробіттю зменшений до розміру мінімальної заробітної плати, зараз це 6700 грн».
Така тенденція торкнулася і релокованих підприємств:
«За нашими даними релокованих підприємств десь тринадцять. Але вони переважно не хочуть показувати свою діяльність легально. Підтвердження працевлаштування вони нам не надають».
З приводу заробітних плат директор центру зайнятості також поділився спостереженнями:
«Середня заробітна плата на ринку праці в Одеській області десь 11000 грн. Можна сказати, що збільшилася кількість вакансій з заробітною платою понад середньої. І зараз не дивина, що є заробітна плата і 20, і 30 тисяч.
В школах зарплата занизька, тому переважно розглядають ці вакансії немісцеві. Наших місцевих фахівців такий розмір заробітної плати не влаштовує, а от переселенці дивляться цю інформацію, інколи погоджуються.
Деякі ізмаїльські роботодавці тримаються на рівні мінімальної заробітної плати. Це такий пережиток нашого місцевого роботодавця, а ось ті, що тільки зайшли на ізмаїльський ринок праці, пропонують заробітну платню більшого розміру. Ті місцеві роботодавці, які можуть собі це дозволити, також потрохи підвищують».
Серед затребуваних професій на Фейсбук сторінці Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості згадали такі як: лікарі різних спеціалізацій, вчитель закладу загальної середньої освіти, продавець продовольчих товарів, бухгалтер, підсобний робітник, швачка, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, електрогазозварник. Володимир Довгаль також відмічає попит на водіїв великовантажного транспорту:
«В нас в цілому збільшилася кількість роботодавців, які займаються послугами логістичної діяльності по зерну. Ситуація з водіями загострилася саме цього року. Двадцять вісім пропозицій тільки для водіїв на сьогодні. Деякі підприємства навіть дають бронь, аби знайти фахівця, готові брати на роботу пенсіонерів, бо не завджи вдається взяти на роботу людину призовного віку».
Окрім того, Володимир Олександрович згадує такі пропозиції як лаборант, пробовідбірник, вантажник. Особливу увагу директор звернув на вакансії з військових частин:
«Дуже конкурентним є грошове забезпечення у військовослужбовців. Як тільки зʼявляється вакансія по військовим частинам, діловод, наприклад, там від тридцяти до сорока тисяч. Це не завжди зумовлено перебуванням на передовій. Такі пропозиції переглядаються частіше».
Директор Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості зауважив, що для переселенців, у яких немає житла також наявні умови:
«Є вакансії, які стосуються виключно переміщених осіб, бо у нас немає таких фахівців. Наприклад машиніст екскаватора. Переселенці є активнішими на ринку праці. Звісно, вони різні бувають, але ті, у кого нічого немає, приїхали, як кажуть, з тим, що мають на собі, погоджуються на умови, які надають роботодавці. Деякі пропонують житло, можна працювати вахтовим методом».
Володимир Довгаль також розповів загалом про ситуацію на ринку не тільки Ізмаїльського району, а в цілому по Україні:
«Зараз роботодавець знаходиться в стані очікування. Мовою маркетологів ринок знаходиться в стані, коли домінує продавець робочої сили. Тобто роботодавець може вирішувати питання. Наприклад, роботодавці харчової промисловості чи сфери послуг готові змінювати робочий час для працівників в залежності від того, де вони живуть. Таких позицій раніше не було. Зараз більш лояльно ставляться до вимог працівників. Ну і заробітна плата зростає, 20-30 тисяч вже не новина, вакансії з такими заробітними платами є. Можна сказати, що в цьому році не звільняли працівників з агропідприємств (мова йде саме про Ізмаїльський район). Тобто вперше за більше ніж 15 років з сільськогосподарських підприємств не звільняли в міжсезонний період, побоюючись, що не зможуть знайти фахівців».
Амєлія МИЙНОВА, фото автора