Був для побратимів як батько: Ізмаїл втратив ще одного Героя
Ізмаїл знову у жалобі. Виконуючи свій військовий обов’язок, 13 червня в районі населенного пункту Сторожеве Донецької області загинув мешканець міста, стрілець-снайпер морської піхоти, матрос Володимир Вікторович Іванов. Про життєвий шлях Володимира Іванова журналістам інформаційної агенції «Юг.Today» розповіла дружина загиблого Оксана Іванова.
Володимир Іванов народився 1 березня 1974 року в Ізмаїлі. Після закінчення школи він служив строкову службу у Національній гвардії України у Львові. Повернувшись додому, працював в магазинах будівельних матеріалів та на будівництві, був майстром-покрівельником.
Поза роботою захоплювався снайперською стрільбою та страйкболом. Чи гадав тоді чоловік, що отримані в грі навички йому доведеться застосовувати у реальних бойових діях?
На фронт Володимир пішов на самому початку повномасштабного вторгнення – одразу після свого дня народження, 2 березня.
«Я піду. Я не хочу, щоб мою землю якісь гади топтали. Я не хочу, щоб мої діти гинули. Я піду воювати за всіх», – сказав він тоді своїй дружині.
Оксана розповідає, що завжди дивувалася його стійкості. Володимир ніколи не кидав своїх хлопців, виносив поранених з поля боя.
Був рядовим, підвищення його ніколи не цікавило. Але завжди був «старшим» для оточуючих – старшим за віком, за досвідом, за ставленням до товаришів. Сьогодні бойові побратими чоловіка телефонують їй, аби висловити свої співчуття, та кажуть, що він завжди був для них як батько.
Володимир воював на кількох напрямках. Зокрема, брав участь у визволенні Херсону. Тут він втратив багато друзів. Потім була Мар’їнка. А потім, каже Оксана, вже не казав, де знаходиться, бо не можна було.
За час служби побачити родину Володимир приїздив лише один раз – наприкінці березня поточного року. Дома провів десять днів.
«Я хотів би повернутися додому, але поки війна не скінчиться, я не повернуся», – згадує Оксана його тодішні слова.
А вона відповіла, що чекає його з Перемогою.
На жаль, до Перемоги Володимир не дожив.
У Володимира залишились батьки, дружина та двоє синів.
Щодо місця та часу поховання Володимира Іванова буде повідомлено додатково.
Герої не вмирають!
Слава Герою!
