Як ізмаїльські бібліотеки позбавляються російських книжок та чи вистачає української літератури
З початком повномасштабного вторгнення Україна пережила багато внутрішніх змін. Питання мови стало дедалі гострішим та зачепило різні сфери життя українців. У тому числі – культуру та освіту. Мова йде саме про літературний напрямок.
Щоб дізнатися, що саме змінилося за цей час у бібліотеках міста Ізмаїл, журналістка «Юг.Today» провела опитування у Центральній міській бібліотеці імені І.П. Котляревського й Центральній дитячій бібліотеці, та дізналася про подальшу долю російськомовних книжок.
Ось декілька моментів, які нам вдалося вияснити.
Заступник директора Центральної дитячої бібліотеки Ганна Хаджирадєва запевняє, що не дивлячись на те, що книжок російських авторів у сховищах ще досить багато, у наявності більше все ж таки творів українських поетів та письменників. Окрім того, вона зазначила, що вже декілька років на їх сайті у відкритому доступі немає списку книжок російською мовою, а ті, що є у сховищах, з кожним роком поступово списуються.
Бібліотекар першої категорії Центральної міської бібліотеки ім. Котляревського Інна Зубко пояснила, що на даний момент у закладі переважають російські автори, але останні роки фонд поповнюється лише творами українських письменників та поетів.
З приводу зарубіжної літератури ситуація склалася таким чином: не дивлячись на те, що усі сучасні книжки україномовні, російськомовної літератури, яка постачалася раніше, у бібліотеці імені І.П. Котляревського поки що більше через перевагу саме зарубіжної класики. У Центральній дитячій бібліотеці навпаки ж – переважає сучасна різножанрова література, видана українською мовою.
Також вдалося дізнатися, що попитом у бібліотеках користуються книжки саме українською мовою.
«Молодь просить навіть зарубіжну класику українською. Старше покоління… Їм складніше, просять російською», – каже бібліотекарка Центральної міської бібліотеки.
Така сама ситуація склалася й у Центральній дитячій бібліотеці.
«Книги українською мовою з кожним роком все більше мають попит. Вже після 2014 року ситуація змінилася на користь українських видань», – каже Ганна Хаджирадєва.
Забезпечення бібліотек необхідною кількістю книг українською мовою та українських авторів на сьогодні є проблемою:
«Зараз такі часи, що взагалі проблема отримувати якусь нову літературу. Ми співпрацюємо з Українським інститутом книги, ще декілька років тому отримували літературу за державною програмою «Українська книга», допомагає Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського, також подарунки від місцевих користувачів… Періодичні видання отримувались до початку повномасштабного вторгнення переважно українською мовою. Також Ізмаїльська міська рада виділяла кошти на закупку літератури українською мовою декілька років тому», – поділилася Інна Зубко.
Складну ситуацію з забезпеченням мають і в дитячій бібліотеці.
«Діти приходять, а ми не можемо задовольнити їх попит. Вони питають про такі книжки, яких у нас у фонді немає, і тому ми складаємо списки. Перелік цих книжок надсилаємо до Національної бібліотеки України, а вони вже роблять аналіз, і тоді вже ми сподіваємося, що вони поповнять наші фонди новою сучасною літературою», – пояснює заступник директора.
Працівники бібліотек поділилися своїми потребами про книжки та авторів.
У бібліотеці імені Котляревського більш доросла аудиторія, тому питають частіше за книги з історії України, краєзнавчі матеріали, твори сучасних українських письменників, жіночі романи, детективи, історичні романи, часто люди приходять до читальної зали за вивченням фахового матеріалу. Серед авторів Інна Зубко виділила Джорджа Орвелла.
У Центральній дитячій бібліотеці попит викликали зміни в шкільній програмі. Але через те, що фонд не змінюється так швидко, як програма, бібліотека не в змозі задовольнити усі потреби.
Також працівники бібліотек розповіли, від яких саме творів російських авторів будуть позбавлятися, чи залежатиме це від наявності імперської пропаганди і які інструкції надало Міністерство культури:
«Так, Міністерство культури подало нам список літератури, яку ми маємо вилучити. Це саме та література, в якій міститься пропаганда російської влади, російської імперії, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України… Ось таку літературу ми вилучаємо», – каже співробітниця Центральної міської бібліотеки імені Котляревського.
Центральної дитячої бібліотеки питання пропагандистської літератури особливо не торкнулося.
«У нас дитяча бібліотека, у нас взагалі таких книжок немає. В нас шкільна програма і книжки пригодницькі, фантастика, дитячі детективи, галузева література, нон-фікшн, нової літератури дуже багато, дуже цікава, ми навіть таких авторів не знаємо, які ще до нас приходили. Ми в захваті, і постійно інформуємо наших читачів через соцмережі, робимо експрес-інформації. Через те, що зараз діти вчаться у більшості дистанційно, значну частину своєї роботи ми перевели у інтернет-простір і таким чином спілкуємося з нашим читачем.
Всю літературу ми аналізуємо, одразу списуємо книжки, перелік яких є в методичних рекомендаціях, які нам були надані щодо актуалізації наших фондів. Ось минулого року це питання поставало і тоді всі бібліотекарі долучилися до семінарів, зустрічей, конференцій, де нам були надані всі рекомендації, які книжки треба виключити», – пояснила Ганна Хаджирадєва.
Окрім того, 17 квітня дитяча бібліотека-філія №3 опублікувала на своїй сторінці у Фейсбук оголошення акції «Російська книжко, ЗДАВАЙСЯ!». Мета акції полягає у сприянні патріотичному вихованню дітей і наданні реальної допомоги ЗСУ. У результаті акції усі зібрані книжки будуть перероблені на вторсировину, отримані кошти підуть на потреби армії. Наголошуємо, що акція ще триває, і кожен може зробити свій внесок. Бібліотека приймає не тільки дитячу літературу, а й дорослу. Приносити книжки можна за адресою проспект Незалежності, 26.
Амєлія МИЙНОВА, фото автора
