Олександр Кубраков заявив про намір модернізувати прикордонний пункт пропуску «Рені – Джурджулешти»
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков в інтерв’ю виданню «NV Бізнес» розповів про найближчі перспективи розвитку транспортно-логістичного потенціалу Придунайського регіону нашої країни. Зокрема, міністр назвав низку транспортних проектів, які так чи інакше здійснюватимуться на території Ренійської громади.
Насамперед Олександр Кубраков підкреслив, що в умовах блокади найбільших портів України на Чорному морі дунайський транспортний коридор у 2022 році з альтернативного шляху перетворився на основний. За інформацією міністра, за підсумками минулого року дунайські порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ переробили загалом понад 16 мільйонів тонн вантажів, що на 10 млн тонн більше, ніж минулого року. Економічний ефект такого зростання вантажообігу на дунайському напрямку становив 1,5 мільярда доларів. При цьому пропускна спроможність цих портів збільшилася втричі – з 3 до 9 суднозаходів на добу. Такий відчутний ефект значною мірою став можливим за рахунок відновлення навігації українським глибоководним судновим ходом (ГСХ) Дунай – Чорне море через гирло Бистре, де, як відомо, тривають днопоглиблювальні роботи. Крім того, можливість здійснення судноплавства по гирлу Бистре сприяла зниженню вартості фрахту торговельного флоту на 30%, що здешевило логістичні витрати для експорту української аграрної продукції.
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури зазначив, що наразі глибини ГСХ Дунай – Чорне море вже дозволяють пропускати судна з осадкою до 6,5 метра, а дунайські порти в сукупності збільшили кількість суднозаходів до 12-ти на добу. У той же час сумарний добовий обсяг вантажоперевалки в Ренійському, Ізмаїльському та Усть-Дунайському портах зріс до 90 тис. тонн.
Паралельно йде розвиток портової інфраструктури, з’являються нові перевантажувальні потужності. За час війни у дунайських портах створено понад 20 нових морських терміналів. Наприклад, у порту Рені відкрився єдиний на українській ділянці Дунаю контейнерний термінал. У березні поточного року було зафіксовано абсолютний місячний рекорд вантажообігу українських дунайських портів – 2,8 млн тонн.
Олександр Кубраков окремо виділив роль залізничного транспорту у розвитку логістичного потенціалу Дунайського регіону. За словами міністра, було досягнуто домовленості з Молдовою про спрощення контрольних процедур для залізничного вантажного транзиту територією України та Молдови. Зокрема, передбачено проїзд потягів без зупинок між пунктами пропуску «Фрікацей» (Україна) – «Етулія» (Молдова) та «Рені» (Україна) – «Джурджулешти» (Молдова). Цей крок має призвести до збільшення обсягів залізничних вантажних перевезень.
Олександр Кубраков згадав і поновлення роботи залізничної гілки Бесарабська (Молдова) – Березине (Україна), рух поїздів якою здійснюється через український прикордонний пункт пропуску «Серпневе-1». Ця гілка дозволяє відкрити оптимальний залізничний маршрут до порту Рені; українські експортери також отримують більш зручний шлях до румунського порту Галац та молдавського порту Джурджулешти.
Більше того, з метою збільшення пропускної спроможності та виробничої потужності залізниць на дунайському напрямку Держагентство України з відновлення та розвитку інфраструктурних проектів планує модернізувати деякі ділянки доріг до дунайських портів та під’їзні шляхи загальною протяжністю близько 40 кілометрів до пунктів пропуску на державному кордоні між Україною та Молдовою. Зокрема, очікується реконструкція міжнародного автомобільного прикордонного пункту пропуску (МАПП) «Рені – Джурджулешти»: тут буде створено окрему смугу руху для великовантажного автотранспорту, намічено капітальний ремонт приміщень для контролюючих служб та облаштування санітарних вузлів (включаючи реконструкцію систем водопостачання та каналізації), з’являться системи сканерів, електронної черги для автотранспорту та інше.
Проте навіть ці заходи міністр назвав недостатніми: на сьогодні потреба в інвестиціях для розвитку транспортного потенціалу дунайського напрямку становить не менше 120 мільйонів доларів, і тут йдеться не лише про державні капіталовкладення.
Тим часом активність у розвитку транспортної інфраструктури Придунайського регіону вже відчувається і на місцевому рівні. Як заявив в інтерв’ю інтернет-виданню «Рені – Одеса» міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов, наразі розглядається необхідність будівництва об’їзної дороги навколо села Орлівка та додаткових смуг руху автотранспорту вздовж порту Рені. Також на порядку денному – розширення так званої «Дороги дружби» (ренійської ділянки автотраси Одеса – Рені) у бік МАПП «Рені – Джурджулешти».
Підготував Андрій ПОТИЛІКО
НА ФОТО: Прикордонний пункт пропуску «Орлівка», фото з архіву автора
