Якщо можеш, впіймай: як в селі Саф’янівської громади відреагували на спалах небезпечного захворювання
Наприкінці квітня в селі Кислиці Ізмаїльського району було знайдено труп лисиці, яка, за висновками експертів, хворіла на сказ. Як тоді повідомляло інформаційне агентство «Юг.Today», за два дні в населеному пункті було введено карантинні обмеження та затверджено план заходів щодо ліквідації та профілактики захворювання.
Пізніше регіональні та обласні видання опублікували інформацію про те, що в Кислицях було вакциновано 256 собак та 187 котів, і ветеринари продовжують вакцинацію, обходячи домоволодіння. Зверніть увагу, саме так – не мешканці несуть своїх домашніх тварин до ветпункту, а ветеринарний лікар приходить додому, аби зробити щеплення.
Що в цій ситуації вимагається від господаря, враховуючи те, що за вакцинацію нічого платити не треба? Правильно, тримати тварину, поки лікар робить ін’єкцію.
Але для багатьох мешканців села, як розповіла нам одна з ветеринарок, це виявилося занадто складним завданням. Не повірите, але люди не хотіли бруднити руки та одежу.
Більш того, деякі селяни взагалі відмовилися надати своїх тварин для вакцинації, мотивуючи це тим, що не можуть їх впіймати та бояться це робити. І заявили лікарці, що якщо їй це потрібно, вона має кішку чи собаку сама зловити.
Ми не розмірковуватимемо над тим, кому потрібніше вакцинувати тварину – господарю, біля будинку якого живуть хворі на сказ лиси, чи ветеринару, у чий обов’язок входить лише саме щеплення, а аж ніяк не відлов хвостатого пацієнта. Зауважимо тільки, що за коровами, козами та свинями ветлікарі чомусь не бігають.
Але є ще два цікавих питання. Що робитиме господар, собака якого нападе на кролика, ягня, чи, боронь Боже, на дитину, якщо він сам до цієї тварини боїться підійти? І що треба робити з собакою та кішкою, щоб ці нещасні боялися підходити до людини, яка, за визначенням, має їх годувати та доглядати за ними, зокрема, слідкувати за станом їхнього здоров’я?
Діана ГЕРГІНОВА
